Сербія зупиняє Китай у Європі: як "літієва угода" з ЄС може поховати інвестиції Пекіна в Угорщині

19 липня 2024 року відбувся офіційний візит канцлера Німеччини Олафа Шольца до Сербії, під час якого було підписано надзвичайно важливу угоду щодо відновлення розробки літієвих родовищ у Сербії. За повідомленнями німецької преси, Європейський Союз, який був одним із підписантом угоди, та сама Німеччина отримають виключні права на постачання літієвої сировини. Як інформує компанія Rio Tinto, за ліцензією якої тепер будуть видобувати сербський літій, планується за допомогою сербських родовищ покрити 90% дефіциту попиту літію в ЄС. За цією угодою Сербія отримає від Євросоюзу близько 6 млрд євро інвестицій та сприяння у побудові в країні заводу із виробництва акумуляторів.

Відео дня

Зближення Белграда з Євросоюзом

При цьому сам президент Сербії Александар Вучич, коментуючи історично для його країни угоду, наголосив, що Белград зможе видобувати 58 тисяч тон літію щорічно, чого достатньо для виготовлення 1,1 мільйона електрокарів: “Ми зможемо забезпечити близько 17% європейського ринку. Китай також дуже чітко висловив свою зацікавленість у доступі до родовищ літію, але ми сказали їм, що обговорюємо це питання з європейцями та що з Китаєм немає дискусій щодо літію”.

Як вже зазначалось у нашому виданні, президент Вучич серйозно розраховує на літієвий проєкт, маючи великі надії як на розвиток сербської економіки, так і на прискорення процесу вступу до ЄС. Зокрема, він наголосив, що і більшість сербів прагнуть стати частиною Європейського Союзу, це є їхньою метою.

Залежності від китайського літію не буде?

Необхідно зазначити, що активізація “сербського літієвого проєкту” відбувається разом із будівництвом у Франції тайванськими інвесторами гігантського заводу із виробництва літієвих батарей вартістю орієнтовно 5,2 млрд євро. Запуск першої черги має відбутися наступного, 2025 року, і очікується, що він зможе функціонувати на літії, який видобувається на Європейському континенті. Так, Німеччина як провідний лідер автомобільної промисловості Європи зможе поступово позбутись залежності від китайських акумуляторів. Тому важливість такого проєкту для Німеччини підкреслюється особистою участю канцлера Шольца у підписанні “літієвої угоди”.

Удар по китайських інвестиціях в Угорщині

Крім того, потрібно відзначити те, що рішення Белграда про відновлення літієвого видобування боляче б’є по перспективах Угорщини стати “плацдармом” виробництва китайських електромобілів. В Угорщині вже будується китайський завод з виробництва акумуляторів, а також завод з виробництва електромобілів – обидва під інвестиційні кредити. Метою будівництва є обхід санкційних обмежень ЄС та наповнення європейського ринку конкурентною продукцією на основі китайського літію, батарей та інших комплектуючих та технологій. Так, новий сербський проєкт може призвести до того, що Угорщина залишиться із нерентабельним китайським виробництвом батарей та електромобілів та з доволі значними кредитними боргами. Тому голова угорського уряду Віктор Орбан так сподівається зменшити напругу між Китаєм та Євросоюзом, просуваючи власні мирні пропозиції. Лише це може захистити китайський літій від європейських санкцій та митних зборів і врятувати китайські інвестиції в Угорщині.

Не менш цікавим видається і той факт, що для відновлення видобутку літію офіційний Белград успішно міг би обрати китайські інвестиції, адже відносини Сербії та КНР традиційно залишаються на високому рівні співробітництва. Однак вибір на користь ЄС очевидний і був підтверджений словами самого президента Вучича про стратегічну мету євроінтеграції Сербії. Необхідно зазначити, що нещодавні вибори в Європарламент сформували його склад на найближчі 5 років, у які уряд Вучича може серйозно розраховувати на вступ у ЄС, адже статус кандидата на вступ Сербія має з 2012 року.

Загалом можна підсумувати, що за всієї своєї медійної “непомітності” нова угода щодо сербського літію може мати величезне геополітичне значення. Як вже вказувалось вище, це може бути частиною майбутніх, більш широких домовленостей із ЄС та Сербію, зокрема у справах Косова, та відкрити для Белграда двері в Євросоюз. Це означатиме для Росії остаточну втрату Сербії як близького союзника, адже цивілізаційний вибір Сербії може бути остаточно закріплений у єдності з Європою. З іншого боку, приклади проросійських урядів в Угорщині та Словаччині свідчать про те, що ситуаційно Кремль може зберігати вплив на окремі країни в складі Євросоюзу, однак вже не буде здатен впливати на ці країни глобально – економічним, геополітичним та цивілізаційним чином.