Звичайно, немає таких університетів, де навчають на депутатів, та й корочка про закінчення вузу не завжди означає, що в людини є освіта. Але в той же час законотворча робота і представницькі функції депутата вимагають від обранців наявності певних знань, принципів, кругозору. Бажано мати за плечика список певних прочитаних книг, які допомагають формуватися особистості.
Звичайно, тижневий навчальний тренінг для депутатів – це скорше PR-акція, шанс новачкам просто познайомитися, зробити це в більш зручних умовах, аніж безпосередньо в сесійній залі. Вперше зовсім незнайомим людям усвідомити, що тепер вони одна фракція. Свої університети нові депутати, як і ми колись, будуть проходити безпосередньо у ВР, і їх чекає чимало відкриттів, розчарувань, радості чи обурення від проведених чи провалених законів.
Мені здається, що всім новообраним депутатам варто було б прослухати курс з регламенту роботи ВР, про важливість комітетів, а не кулуарів, історію парламентаризму в Україні, нехай базовий курс зовнішньої політики, враховуючи, що саме ВР і президент визначають її засади.
Ми закріпили в Конституції курс на євроатлантичну інтеграцію, новим обличчям бажано зрозуміти, що це таке, ознайомитися з Угодою про асоціацію, яка визначає нашу домашню роботу по зміні всього законодавства. Важливо ознайомитися і з мінськими угодами, прочитати, що там нічого не написано, наприклад, про міст у Станиці Луганській (хоч це дуже важлива локальна гуманітарна ініціатива і його треба якнайшвидше відбудувати, звичайно).
Натомість, в угодах записано про повне припинення вогню і сталий режим тиші, негайне виведення іноземних сил і техніки з Донецької і Луганської областей, а також перехід українського кордону під контроль України. Саме цього має вимагати Україна від РФ.
Звичайно, депутатам важливо знати про всі наші міжнародні делегації, й важливість говорити назовні в один голос з урядом, МЗС, президентом, особливо в тематиці російської агресії. Але ключове для депутата – це парламентська етика і культура. Не впевнена, що за тиждень це можна опанувати, декому й років не вистачає, аби зрозуміти, що ВР – це місце для дискусії, взаємоповаги, попри всі розбіжності, і, ключове – прийняття законів.
Р.S. Мій перший робочий день у ВР в 2007. Правда, тоді не було такого ажіотажу навколо нових обличь, нас , новачків, так й не називали. Вся увага і інтрига була навколо інших, засадничих і програмних речей- коаліція, її програма, на якій має базуватися програма уряду. До речі, в 2007 я зайшла ВР теж на дочасних виборах. Цікавий був парламент.
Подпишись на Telegram-канал и посмотри, что будет дальше!
Источник: obozrevatel.com