Про ополченочку.
Навіть не знаю з чого почати…
Важко зрозуміти як анонсований військовим журналістом Цаплієнком сенсаційний сюжет про спецоперацією наших спецслужб, де ключовою фігурою є так звана "ополченка", насправді виявився милом у стилі "Стосується кожного" чи "Говорить Україна".
Виявляється це історія Кохання, бо саме заради неї ополченка покинула рідну "новоросію" і пішла співпрацювати з нашою спецурою. Не знаю, хто той чоловік (чи жінка) який/яка закохав/ла у себе ополченку, але це гідно поваги. Щастя їм обом і здоровля. Проте, до чого тут аносовані Цаплієнком викриття? Може є якись інший сюж? Просто в цьому сюжеті всі ці шпигунські пристрасті тільки фон для історії любові між російською найманкою та офіцером українських спецслужб.
І це ж така трагедія! А це точно Цаплієнко сюжет робив?
"Мамо не плач", – каже донька ополченки, яку тайними тропами разом з братом вивозили з окупації.
"Добре, не буду", – киває жінка, яка хвилину тому абсолютно спокійно розповідала ,як у 2014-ому вбивала наших вояків, мовляв "время было такое". І посміхаючись додає: "Сейчас решиться определенный вопрос и у меня вообще все будет в идеале".
Так, киває їй журналіст Цаплієнко, і вони разом піднимають келихи за ЗСУ…
Сюр. Шо це (мат) було?
Щось з тими Плюсами дійсно не так. Серьезно. Якщо таки сюжети не спроба створити суспільну думку про те, що "ополченці" – а якщо відверто то колаборанти, найманці та вбивці – теж люди, і з ними можна і потрібно домовлятися, то я не знаю що це.
Хоча ні. Знаю. Вибори. Зе
Мы в Telegram! Подписывайся! Читай только лучшее!
Источник: obozrevatel.com
Читайте также: Сводки событий от ополчения.
Новости Украины.