Віталій Портников: ”Анексія” Узбекистану і війна з Україною. Про що свідчить заява Прилєпіна? — Блоги | OBOZ.UA

Послу Росії в Узбекистані Олегу Мальгінову довелося виправдовуватися у МЗС цієї країни за слова колишнього депутата російської Державної думи та співголови партії “Справедлива Росія – За правду” Захара Прилєпіна, який висловився щодо можливої анексії Узбекистану. Із відповідною заявою виступили і в російському міністерстві закордонних справ РФ – “висловлювання Прилєпіна не мають нічого спільного з офіційною позицією російського керівництва”, пише Віталій Портніков для radiosvoboda.org.

Відео дня

Однак Прилєпін – не якась там маргінальна фігура, що виступає із критикою Кремля. Навпаки, цей письменник-шовініст виступає із палкою підтримкою агресивних дій російського керівництва в Україні і є одним із символів “правильної” російської культури путінських часів. Так що вважати, що Прилєпін виступає з якимись “маргінальними” заявами, які не віддзеркалюють настроїв у владі Росії – велика помилка.

Так колись ставилися до скандальних висловлювань іншого одіозного російського політика – Володимира Жириновського. А тепер, коли згадуєш ці висловлювання, усвідомлюєш: Жириновській не передбачав майбутнє, а просто був добре поінформований про настрої російських можновладців. І намагався першим сказати те, про що інші гості кремлівських кулуарів воліли до певного часу не згадувати.

Звісно, я не буду стверджувати, що зараз, у розпал російсько-української війни, в Росії готуються до агресії в Центральній Азії. До того ж, для того, щоб “анексувати” Узбекистан, потрібно для початку встановити свій повний вплив у сусідньому Казахстані, бо в Росії та Узбекистану спільних кордонів немає.

Хоча, якщо згадати січень 2022 року, коли російські війська зʼявилися у Казахстані під егідою ОДКБ, може виникнути питання: чи не побажає Путін у певний момент їхнього повернення?

Політики РФ ніяк не могли сприйняти СРСР

Важливим залишається інше: ставлення російської еліти до колишніх радянських республік як до “недодержав”, суверенітет яких може бути поставлений під сумнів у перший-ліпший момент, нікуди не поділося.

Навіть у 90-і роки російські політики ніяк не могли сприйняти крах Радянського Союзу як остаточний і сподівалися, що створена на тлі цього краху Співдружність незалежних держав (СНД) стане платформою для створення нової союзної держави.

Ну а Володимир Путін назвав розпад Радянського Союзу “найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття”.

Якщо про цю позицію російського лідера знаємо ми з вами, так чому б про це не згадати Захару Прилєпіну? Він точно знає, що його скандальні висловлювання про Узбекистан сподобаються в Кремлі. Сподобаються, тому що дозволять ненавʼязливо нагадати сусідам по колишньому Радянському Союзу – ми як не вважали вас “справжніми” державами, так і не вважаємо.

Тому напад Росії на Україну не варто розглядати як ексцес, повʼязаний із Майданом, страхом перед НАТО або навіть вірою Путіна в “один народ”. Ні, це не ексцес, а частина якщо не плану, так політичної мрії – мрії про відновлення імперії з минулого.

І так, Узбекистан був такою самою частиною цієї імперії, як і Україна. Тому чому ж потрібно дивуватися тому, що ті, хто робить спробу “анексії” українських земель, одночасно можуть мріяти і про анексію Узбекистану.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням…

48

48

1

2

7

3

2

21Підписатися

Теги

Источник: obozrevatel.com

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *