Саміт НАТО: що запропонують Україні замість членства в Альянсі і чи злякає це Путіна

Питання вступу України до НАТО є головним для отримання гарантій безпеки, які б унеможливили наступний напад з боку РФ. Це визнають як українці, так і західні партнери, але надати натовську “парасольку” Захід поки не готовий. Хоча багато членів НАТО вважають, що Альянс має запросити Україну приєднатися до нього, США та Німеччина виступають проти такого кроку. Тому, за словами офіційних осіб, на саміті у Вашингтоні Альянс, найімовірніше, охарактеризує прагнення України як “незворотне”, тобто, що “майбутнє України – у НАТО”, але це далеке майбутнє.

За словами президента України Володимира Зеленського, Україна хотіла б отримати щось схоже на запрошення вступити до НАТО під час нинішнього саміту Альянсу. Мовляв, це стало б знаком, що всі учасники об’єднання “не бояться” російського диктатора Володимира Путіна. Просто обережна та некваплива позиція наших західних партнерів у цьому питанні, вірогідно, надасть Росії впевненості у своєму нинішньому підході щодо України.

Усе, на що може розраховувати Україна сьогодні, озвучив генсек НАТО Єнс Столтенберг, заявивши, що мета саміту – “забезпечити передбачувану підтримку українців на тривалий термін“. НАТО також створить нове командування у Вісбадені. Воно займатиметься координацією постачання військової техніки Києву та підготовки українських військ. Натовці вважають, що створення місії – “сильний сигнал про союзницьку прихильність” у довгостроковій перспективі, а також гарантія подальшої підтримки України з боку Альянсу, навіть якщо на президентських виборах у США переможе Трамп.

Відео дня

Яким буде характер відносин між НАТО та Україною у найближчому майбутньому та які наслідки цього для України, Росії та НАТО – у матеріалі OBOZ.UA.

Коли настане час…

Усе свідчить про те, що у Вашингтоні Україні запропонують додаткові зобов’язання НАТО, скасування певних вимог щодо членства, поглиблення політичної співпраці в Раді НАТО по Україні, але на цьому все. Тобто поки що перспективи майбутнього України у Альянсі виглядають так: “коли настане час“, а підвищені зобов’язання нібито слугуватимуть “мостом” у НАТО.

Однак чи може це “коли настане час”, а також “міст” у НАТО” та інші пакети допомоги, обіцянки та двосторонні зобов’язання щодо безпеки стати компенсаційною альтернативою самому членству в НАТО? Адже, що є значною компенсацією членству в НАТО для сьогоднішньої України та її безпеки, залишається незрозумілим, оскільки лише Стаття 5 Альянсу здатна стримати Росію. Але і Путін усвідомлює, що після закінчення війни Україні може бути запропоновано членство в НАТО і тому формула українського вступу “коли настане час” може стати для нього ще одним стимулом для тривалої війни, аби цей час так і не настав.

Заспокійлива цукерка для України та захист від Трампа. Чи достатньо?

На ювілейному саміті у Вашингтоні Альянс запропонує створення нового центру для управління військовою допомогою Україні, заявили офіційні особи НАТО, що є гарантією довгострокової прихильності до безпеки країни, а також “мостом” до можливого членства Києва.

Він базуватиметься на військовому об’єкті США у німецькому Вісбадені, керуватиме нею, ймовірно, американський генерал, який підпорядковуватиметься безпосередньо вищому керівництву Альянсу і командувачу Європейського командування ЗС США та Верховному головнокомандувачу Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генералу Крістоферу Каволі.

Оскільки місія, що отримала назву “Допомога та навчання НАТО в галузі безпеки для України” (NSATU), діятиме під егідою НАТО, вона розрахована на функціонування навіть у тому випадку, якщо Дональд Трамп переможе на президентських виборах у США. Цю ідею було висунуто, аби хоч якось підсолодити Україні ситуацію, коли натовський бомонд стверджує, що час для приєднання України ще не настав.

Нова місія об’єднає під однією парасолькою діяльність країн, які надають Україні різні аспекти військової допомоги, такі як засоби ППО, артилерію, винищувачі F-16, зброю та допомагають з навчанням. Усі країни НАТО згодні на створення нової структури. Місія працюватиме над скороченням дублювання та ускладнень, пов’язаних з поставками різних видів озброєнь, що спрямовуються в Україну. В операції буде задіяно близько 700 військовослужбовців із 32 країн Альянсу. Вона візьме на себе більшу частину місії, якою займалися американські військові з лютого 2022 року.

“Основна причина змін – це захист зусиль з надання допомоги Україні від Трампа. Замість того, щоб Вашингтон відповідав за управління навчанням та допомогою, за це відповідатиме НАТО. Тому навіть якщо США скоротять чи відмовляться від підтримки цих зусиль, вони не зникнуть”, – сказав Іво Даалдер, який з 2009 до 2013 року був послом США в НАТО.

Ці кроки дозволять Альянсу краще координувати зусилля західних країн щодо надання військової підтримки Україні. План також спрямований на те, щоб Збройні сили України були більш схожими на збройні сили НАТО.

Ініціатива у 100 млрд забуксувала

Кілька місяців Єнс Столтенберг анонсував революційну пропозицію заснувати фонд у 100 млрд євро для підтримки України, яка зразу викликала суперечливу реакцію. План Столтенберга – звісно, за умови реалізації – переверне поточну роль НАТО і означатиме, що Альянс нарешті виходить за межі своєї попередньої поведінки: не провокувати Росію та намагатися не влазити у війну проти неї.

Спеціальний фонд з підтримки України розміром у 100 млрд розрахований на п’ять років. Мета – зробити допомогу менш залежною від національної політики окремих держав, дозволивши планувати її на довгострокову перспективу. Однак, як видно з публічних коментарів глав МЗС країн-членів НАТО, у них поки що багато питань щодо цієї ініціативи. Поки є незрозумілим механізм розподілу внесків та багато інших побічних питань.

Нові загрози – Трамп та Китай

На нинішньому саміті будуть розглядати не лише російську загрозу. Є ще два фактори, які зараз хвилюють Альянс – протидія Китаю та можливі негативні наслідки від перемоги Трампа на президентських виборах у США.

За бажанням у 2025 році президент Трамп може президентською декларацією різко послабити і навіть паралізувати основу звичайних і ядерних гарантій США для НАТО, припинивши американські зобов’язання щодо оборони, але залишаючись членом організації. Трамп може відмовитися від фінансування, відкликати американські війська та командувачів з Європи, зокрема головнокомандувача об’єднаних сил у Європі. Заблокувати важливі рішення в Північноатлантичній раді – головному політичному керівному органі НАТО, відкликати стратегічні повітряні сили, космічне спостереження та зв’язок, оперативну розвідку.

При цьому прихильники Трампа стверджують, що коли колишній президент заявляє, що США докорінно переосмислять “мету та місію НАТО” і характеризує НАТО як “застаріле”, він свідомо робить це. Він хоче чинити тиск, щоб переглянути “розподіл тягаря” та спонукати європейців витрачати більше на свою власну оборону. Трампісти зазначають, що у свій перший термін Трамп зміцнив конвенційні та ядерні гарантії НАТО, а тому боятися його другої появи у Білому домі Альянсу все-таки не варто.

Ще один важливий фактор, який буде розглядатися на саміті, – протидія Китаю. За словами генсека Альянсу Столтенберга, сьогодні НАТО не вважає КНР противником, але Пекін кидає виклик його цінностям та інтересам, що потребує реакції та рішень. Тому не є дивним, що на нинішній саміт до Вашингтона було запрошено більш ніж 30 країн, які не є членами НАТО, а зокрема з Індо-Тихоокеанського регіону. Тобто Китай сьогодні – новий виклик, який стоїть перед НАТО, і він потребує адекватної відповіді, виробленню відповідної стратегії протидії та об’єднання нових ресурсів.

Відмова Україні у членстві в НАТО сьогодні – надумана та небезпечна

“Я думаю, що питання стосовно України та яким буде НАТО у найближчому майбутньому будуть ключовими на саміті у Вашингтоні” – таку думку в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA висловив народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.

На думку Мережка, питання України буде розглядатися в ракурсі, що робити, якщо політика Сполучених Штатів у наданні допомоги Україні зміниться за ймовірного приходу до влади Трампа. Тобто які є механізми того, щоб допомога Україні збереглася на достатньому рівні та була систематичною, постійною і не припинялася. Іншими словами, НАТО і ЄС візьмуть на себе більшу відповідальність у цьому відношенні.

“Є вже певний механізм, який розглядається. Це заморожені російські активи. Тобто створити на їхній основі фінансовий механізм, який дозволить забезпечувати військову допомогу Україні, використовуючи російські гроші. Це ніби така гарантія продовження підтримки. Крім того, для нас важливо, звичайно, це ППО, снаряди, більш широкий дозвіл використовувати західну зброю, зокрема, ракети дальнього радіусу дії по території Росії. Ці питання також обговорюватимуться на саміті, і маємо надію, що отримаємо позитивні відповіді.

Стосовно питання вступу України в НАТО, то ті аргументи проти цього процесу, які сьогодні наводять наші західні партнери, я вважаю надуманими та небезпечними. Адже коли західні політики кажуть, що Україна може стати членом НАТО тільки після війни, то це заохочує Путіна робити все, щоб війна не припинялась. І щоб встигнути знищити Україну і змусити її до капітуляції. Тобто російський диктатор це сприймає за слабкість Заходу”, – зазначає Олександр Мережко.