Олександр Кірш: Російська ''компромісна'' формула миру від Путіна-Лаврова-Шредера — Блоги | OBOZREVATEL

Коли нещодавно німецький ексканцлер Шредер раптово розповів, на яких умовах росія й Україна за його посередництва в Стамбулі на початку війни нібито досягли згоди щодо її припинення, це був не стільки “історичний нарис” (до речі, сумнівний, бо навіть відповідних повноважень в української делегації не було), скільки наполегливий повтор російської СУЧАСНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ щодо миру.

Як повідомляє на OBOZ.UA Олег Шевченко, Шредер зазначив, що йому відомий мирний план, який складався з п’яти пунктів. Першим пунктом цього плану є відмова України від членства в НАТО, другий — “двомовність” України, третій — “автономія” Донбасу, четвертий – “гарантії безпеки” для України і п’ятий пункт – переговори щодо статусу Криму.

Не зупинятимусь на тому, що тоді (за словами Шредера) начебто тільки американці завадили досягннню таких домовленостей, а лише зауважу: ці умови помітно перетинаються з тим, що теж нещодавно казали лавров в ООН, а путін на “валдаї” в сочі.

Відео дня

Оскільки ж всі три рази — з невеликим інтервалом! — ця “концепція” оголошувалась саме для іноземців, у тому числі в варіанті “від Шредера” (насправді, звичайно,на прохання путіна), адресат всіх таких повідомлень — не Україна (адже наша позиція з умов миру відома), а Колективний Захід (подумки — й Глобальний Південь, включаючи Китай).

У зв’язку с цим Захід повинен не розхолоджуватись, а, розуміючи, що путін всіма засобами благає припинення війни, навпаки — збільшити на нього тиск.

Пропускаючи повз вуха натяки щодо “автономії” Донбасу (все ж таки, мабуть, як частини України?) та “перемовин” відносно Криму (тільки, мовляв, без вступу України до НАТО, а ще надайте російській мові статус теж державної — то й все, навіть не було згадок про “нові геополітичні реалії”!), треба не “втомлюватись” від України з її боротьбою за всю Цивілізацію, а надавати їй максимально можливу допомогу, бо пуйло вже в розпачі й потрібно його тільки дотиснути.

В Молитві, яку надав людству особисто Ісус, — “Отче наш” — вживається саме множина: НАШ, НАМ, НАС. Погоджуюсь із тими тлумаченнями, згідно з якими під “МИ” тут мається на увазі не родина, громада чи навіть країна, а людство в цілому — принаймні, всі християни.

Разом і подолаємо чортячу навалу.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням…