Фото: wikipedia.org
На сайті Ради Європи опубліковано документ, який викликав неоднозначну реакцію. Деякі ЗМІ розтлумачили його як заявку на тимчасовий відступ від положень Європейської конвенції з прав людини та Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, а соцмережами понеслося наше улюблене – “зрада”. На цей раз – “зрада” принципів демократії.
Що відбувається насправді – у матеріалі Коротко про.
Такі ноти подавалися з 2014 року
Офіційно йдеться про Note verbale – Вербальну ноту, що є різновидом дипломатичної, але не містить підпису. Простіше кажучи – усне повідомлення, що Україна мусить допустити обмеження низки свобод у зв’язку із воєнною агресією Росії. До Note verbale зобов’язує ст. 15 Європейської конвенції з прав людини, яка допускає відступ підписантів від зобов’язань під час надзвичайної ситуації.
– Такі сповіщення Україна робила починаючи з 2014 року, коли змушена була захищати свій суверенітет і недоторканість через події у Донбасі, – каже правозахисник, директор Інституту стратегічних досліджень та безпеки Павло Лисянський. – Така нота була подана після 24.02. 2022 у зв’язку з оголошенням воєнного стану. І оновлювалася згідно із введенням у дію певних законодавчих норм.
Документ був поданий 4 квітня і зареєстрований у Генеральному секретаріаті Ради Європи 5 квітня. Це припадає на період, коли депутати обговорювали правки до великого законопроєкту про мобілізацію. На переконання Павла Лисянського, оновлення ноти про відступ від деяких положень Європейської конвенції пов’язане з цим документом, бо включена стаття про право людини розпоряджатися своїм майном.
– Законопроєкт передбачає мобілізацію одного автомобіля, якщо особа має у власності два. До цього забрати у людини машину могли виключно за рішенням суду – як засіб злочину або для виконання боргових зобов’язань, – роз’яснює правозахисник. – Крім того, діятиме норма, коли військовозобов’язаного можуть обмежити у праві користуватися власним авто, якщо він не виконує вимоги ТЦК та СП. Я думаю, що з часом мобілізаційні норми будуть посилюватися, а отже, і оновлюватимуться ноти. Україна не Росія, яка просто зневажила всі людські права. Україна виконує вимоги Європейської конвенції, сповіщаючи про вимушені заходи.
В умовах воєнного стану
В умовах обмежень ми вимушено живемо уже третій рік, керуючись законом про правовий режим воєнного стану. Це знайшло відображення і у поданій до Ради Європи ноті. Зокрема:
Обмеження права на вільне пересування (відступ від ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права):
- запровадження комендантської години,
- встановлення особливого режиму в’їзду та виїзду на території, де ведуться бойові дії,
- заборона на виїзд за кордон чоловікам від 18 до 60 років,
- заборона громадянам, які перебувають на військовому чи спеціальному обліку, змінювати місце проживання без сповіщення про це ТЦК та СП.
Втручання в особисте життя (відступ від ст. 17-ї Пакту):
- дозвіл військовим проводити в установленому порядку огляд речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень і житла громадян,
- скасування таємниці листування та телефонних переговорів.
Обмеження у вільному вираженні поглядів, свободі поширювати будь-яку інформацію та ідеї (відступ від ст. 19 Пакту):
- закриття телеканалів, які названо проросійськими,
- прирівняння інформації, постів, оголошень у соцмережах на підтримку країни-агресора до злочинної колабораційної діяльності.
Без права на мирні збори (відступ від ст. 21 Пакту):
- військовим адміністраціям надано право вводити заборону на проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів.
Заборона голосувати і бути обраним, вступ на державну службу (відступ від ст. 25 Пакту):
- під час дії воєнного стану скасовуються вибори,
- новий закон про мобілізацію передбачає, що після скасування воєнного стану діятиме заборона вперше брати на державну службу та в органи прокуратури чоловіків від 18 до 60 років, які не пройшли базову загальновійськову підготовку або військову службу.
Блокпости – це теж обмеження свобод, але під час війни необхідний захід. Фото: armyinform.com.ua
Право на справедливу війну
– Кожному з цих обмежень сьогодні є пояснення. Європейська конвенція та Міжнародний пакт про громадянські та політичні права – це не голі декларації. В них є посилання на закони, які діють в тій чи іншій країні, а головна умова – щоб усі права та свободи виходили з інтересів державної безпеки, громадського порядку, охорони здоров’я і моральності населення, захисту прав та свобод інших осіб, – каже адвокат Олексій Сиротін. – Європейська конвенція допускає навіть порушення основоположного права – на життя в разі виконання смертного вироку суду, виключно необхідного застосування сили або ведення справедливої війни. Тобто дає нам право вбивати ворога.
Загалом із 18 статей щодо прав у Європейській конвенції з прав людини всього чотири виключення, по яких не допускаються відступи:
- ст. 2 – право на життя (крім випадків смерті внаслідок правомірних воєнних дій),
- ст. 3 – заборона катування,
- п.1 ст. 4 – нікого не можна тримати в рабстві або у підневільному стані,
- ст. 7 – ніякого покарання без закону.
Довідка Коротко про
Конвеенція про захист прав людини і основоположних свобод (Європейська Конвеенція з прав людиини) була відкрита для підписання 4 листопада 1950 року, набула чинності 3 вересня 1953-го. Окрім переліку прав та свобод, яких маю дотримуватися держави-пудписанти, вона запровадила механізм діяльності міжнародного суду з прав людини.
Україна ратифікувала Конвенцію 17 липня 1997 року, тим самим взявши на себе зобов’язання привести своє законодавство до міжнародних стандартів.
Источник: kp.ua