Палата представників ухвалила законопроєкт “Мир через силу у XXI столітті”, який містить санкції проти Ірану, Китаю та – головне для України – арешт заморожених російських активів і передачу їх на потреби нашої країни. Загалом вартість російських активів за кордоном оцінюється в 300 млрд доларів. Більшість коштів Центробанку РФ перебуває у Франції, Німеччині та Бельгії.
З першого дня повномасштабної війни Україна вимагала конфіскації цих грошей, проте у західних країнах повторювали, що юридичних механізмів для такого рішення не існує. На кінець минулого року на Заході заявляли, що дорожня карта цього процесу буде готова до других роковин російського вторгнення, але так нічого і не сталося. Мовляв, якщо просто забрати кошти, може статися так, що світовий бізнес, який тримає гроші у США, ЄС чи Британії, задумається, що станеться, якщо “без будь-яких правових підстав” можна забрати кошти навіть у Росії. Адже західна банківська система фактично живе завдяки стабільності, передбачуваності й чітким правилам.
Про те, як США розпочали процес конфіскації російських грошей на потреби України, – у матеріалі OBOZ.UA.
Політичне рішення прийнято
Представники Заходу все ще прагнуть дотримуватися певних правил і заявляли, що чинне законодавство не дозволяє конфісковувати суверенні активи тієї чи іншої країн. Тобто до останнього часу грають з бандитами в таку собі інтелігентну гру, коли все повинно бути винятково за нормами міжнародного права. При тому, що бандити в особі РФ розтоптали усі правові норми.
Та все ж ідею використання грошей РФ для фінансування потреб України підтримали у США. Взяти російські гроші буде простіше, аніж пояснювати своїм виборцям, чому їхні мільярди йдуть на війну в Україні.
ЄС поки обережніше поводиться в цьому питанні та спостерігає, як усе вдасться Штатам. Але якщо США доведуть це питання до логічного результату, то іншим країнам не буде куди діватися. Тепер важливо, аби різні юридичні аспекти вдалося владнати якомога швидше. Адже втрачається дорогоцінний час для України.
Що означає рішення США
Стосовно основної замороженої суми: це близько 200 млрд коштів Центробанку РФ і ще 100 млрд російських олігархів. З олігархічними грошима розібратися буде простіше. Вже є успішні приклади передачі таких коштів Україні. Поки це невеликі суми, близько 7 мільйонів доларів, та головне, що створено прецедент.
Найскладніша ситуація з коштами, які у світі вважаються недоторканими, – це державні фінанси, тобто кошти Центробанку РФ. Пропозиції, що з ними робити, варіювалися від радикальних (конфіскувати й передати Україні) до творчих (змусити реінвестувати в українські військові облігації). Донедавна жодна з них не знаходила широкого відгуку в західних урядів. Адже для того, аби мати змогу їх конфіскувати й передати Україні, потрібні законодавчі зміни. Саме це США активно і роблять.
Законопроєкт про заморожування російських активів, який прийняла Палата представників, забезпечить правову основу для передачі російських державних коштів Україні. Ці гроші підуть на відновлення економіки та компенсацію воєнних збитків. У законопроєкті йдеться, що “зміна призначення” російських суверенних активів повністю відповідає американському та міжнародному праву.
Так, під юрисдикцією США перебувають всього від 4 до 5 млрд доларів. Саме такий обсяг коштів поки планується конфіскувати. Закон не матиме автоматичного характеру. Він надасть виконавчій владі право ухвалити всі остаточні рішення. У разі буквального дотримання букви закону конфісковані активи буде переведено до Компенсаційного фонду та Фонду підтримки України, який адмініструватиме Держдеп. На випадок приходу до влади Трампа, в законі закладено застереження: активи не можуть бути розморожені, доки Росія не виведе війська, зокрема з Криму.
Строки, коли саме Україна отримає кошти, в законопроєкті відсутні. Цей крок тільки надає дозвіл президенту США здійснювати певні дії. Так чи інакше, але загалом це дуже хороший початок, особливо коли ЄС усе ще продовжує наполягати на пропозиції використання тільки відсотків від активів, які заморожені на його території, не чіпаючи основної суми активів РФ.
Змінити настороженість ЄС
Європейські чиновники відмовилися конфісковувати російські активи, побоюючись, що це може призвести до порушення міжнародного права, втрати в інвесторів довіри до євро та відповідних заходів із боку Москви.
Багато хто в Європі, як і раніше, з підозрою ставиться до прагнення Америки. Тамтешні чиновники незадоволені тим, що США наполягають на ризикованих, на їхню думку, діях (зокрема, на повній конфіскації заморожених російських активів та їхній передачі Україні), оскільки переважна більшість заблокованих активів РФ перебуває саме у Європі. У зв’язку з цим можливі російські заходи у відповідь будуть насамперед спрямовані на ЄС. Тобто європейців поки дещо непокоїть можливість судових позовів із боку РФ. 17 квітня президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард припустила, що подібні пропозиції стикаються з “дуже серйозними юридичними перешкодами”.
Ще одне занепокоєння полягає в тому, що конфіскація російських активів змусить інші “незахідні” країни вивести власні резерви із Заходу у випадку, якщо до них одного разу будуть застосовані такі самі санкції, що, звісно, негативно позначиться на інвестиційному кліматі й економіці Євросоюзу.
Саме тому, заявляючи про підтримку України у використанні російських заморожених мільярдів, ЄС діє досить обережно. Але, зважаючи на рішучі настрої Штатів і Британії, Євросоюзу все складніше залишатися осторонь. Рішення США може запустити аналогічні кроки і в інших країнах.
На щорічних весняних нарадах Міжнародного валютного фонду та Світового банку США вже намагалися підштовхнути Європу використати частину заморожених активів Росії, та поки без результату. Остаточне рішення очікується на зустрічі лідерів G7 у червні в Італії.
До слова, прецедент є – після вторгнення Іраку в Кувейт у 1990 році 50 мільярдів доларів іракських коштів було конфісковано та передано через ООН для компенсації жертвам.
Рішення США вплине на інші країни
“Американці більш активні у напрямі конфіскації російських активів, тому що в них найменша сума заморожених коштів Центробанку РФ. Багато проблем у цьому напрямі в Європі, де зберігаються основні накопичення агресора. Гроші олігархів – окрема історія, їх, до речі, конфіскувати найпростіше. Перші такі кейси американці вже реалізували. Було конфісковано через генпрокуратуру США 7 мільйонів доларів та передано Україні. Хоча й невеличкі суми, але створено прецедент. До останнього часу й у США обходили питання конфіскації суверенних активів РФ, але нарешті черга дійшла і до них”, – таку думку в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA висловив економіст, координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман.
“В Європі заморожено набагато більше коштів, близько 200 мільярдів Центробанку РФ, і ще майже 100 мільярдів російських олігархів. Тому ЄС більш обережно підходить до цього, бо відповідь Росії, безумовно, буде. Як не прикро, але ще багато європейських компаній на свій страх і ризик залишилися в РФ. Тож їхні активи можуть бути конфісковані у відповідь на конфіскацію російських мільярдів.
Тому Європа більш активно готує механізм, за яким відсотки від цих заморожених коштів будуть передавати в той чи інший спосіб Україні, що, на погляд європейських чиновників, більш зважена та безпечна позиція. Тож, я думаю, Європа піде таким шляхом. Щодо основної суми, то у мене немає впевненості, що це відбудеться у найближчій перспективі. Як я вже казав, саме через економічні інтереси ЄС.
Звісно, американський прецедент зрушить з місця європейську бюрократію, і вони, щонайменше, почнуть це розглядати більш предметно. Але ще більше прийняття закону у США вплине на пришвидшення рішень щодо окремих країн, таких як Британія, Канада, Австралія, Японія. Їм простіше реалізувати ці кроки з конфіскації та передачі російських активів. А Європа як складна бюрократична машина із найбільшою сумою прийде до цього останньою”, – зазначив Олег Гетьман.
48
34
3
48
25
0
10Підписатися
Теги
Источник: obozrevatel.com