На сегодняшний день самыми большими и известными рынками в Украине считаются “7-й километр” (110 га) недалеко от Одессы, “Барабашово” в Харькове (100 га) и Хмельницкий рынок (около 20 га). При этом площадь первых двух объектов в сумме практически ровна площади Королевства Монако.
А что в Киеве? Среди непродовольственных базаров классического формата можно выделить: рынок “Троещина”, “Вещевой”, книжный “Петровка”.
Главный редактор специализированного издания AllRetail Игорь Гугля поделился статистикой: “По состоянию на конец 2017 года в Киеве насчитывалось 66 рынков по продаже потребительских товаров, при этом 27 из них являлись особо крупными. В то же время стоит отметить, что число традиционных рынков в Киеве за последние годы существенно сокращается: если в 2007 году в столице функционировали 105 рынков, то за 11 лет их число уменьшилось на 39 объектов”.
Времена меняются и потребители более скрупулезно выбирают место, где совершать покупки. Традиционные рынки (без инфраструктуры, примерочных и других удобств) по-прежнему функционируют, но такой формат переживает период стагнации. Некоторые объекты даже закрываются. Ниже разбираемся почему так происходит.
Потребитель рынков – кто он?
По данным исследований за 2020 год, для киевлян характерна гибкость в сочетании разных форматов при выборе мест покупок одежды и обуви. В частности, наблюдается высокое пересечение аудиторий, среди тех, кто покупает на рынках: 41,2% также делают покупки в ТРЦ, а 30% – в интернете. При этом только 12,2% покупателей ТРЦ приходят на рынки, а в интернете совершают покупки более 30%.
Исторический фон – не единственная причина продолжительного существования рынков в Украине. Низкая покупательская способность также держит этот формат на плаву до сих пор. “Люди с достатком средний+ и выше, как правило, выбирают современные торговые объекты. Это касается и молодёжи, вне зависимости от уровня достатка”, – говорит Андрей Жук, партнер Ассоциации ритейлеров Украины. При этом предполагает, что аудитория рынков всё же может доходить до отметки 50%.
Пандемия и локдаун также отобразились на запросах аудитории. По словам Андрея Жука, реалии 2020 года влияют на психологию потребителей: “Покупательская способность базируется на платежеспособности человека и уверенности в завтрашнем дне. Когда со всех каналов нам говорят о том, что завтра всё закроется – люди пытаются сэкономить средства. Кроме того, понятие социальной дистанции стимулировало появление определенной боязни закрытых помещений и массовости”. Но все эти факторы – временные. Уже сейчас мы видим частичное восстановление трафика посетителей, но всё же ряд противоэпидемических мер продолжают работать и отображаться на посещаемости торговых объектов.
|
Кто уходит с орбиты
Стагнация рыночного формата влечет за собой закрытие объектов, даже очень известных. Один из самых ярких примеров – книжный рынок “Петровка”, на месте которого будет построен ТРЦ. Ещё осенью 2019 через Департамент градостроительства и архитектуры КГГА стало известно, что существует разрешение построить ТРЦ площадью около 1 га на улице Вербовая, 21, 23 – по адресу книжного рынка. А сам книжный рынок переедет в столичный маркет-молл “Дарынок”. Анализируя доступные локации для переезда рынка “Петровка” в столице, скорее всего, это самое удачное решение для альтернативного размещения. Ведь позволит сохранить всем привычную концепцию книжного, формировавшуюся годами, и при этом внедрить её в большой торговый комплекс.
Стоит отметить, что современные форматы, такие как “Дарынок” или “Барабашово”, чувствуют себя неплохо. Андрей Жук в блиц-интервью отметил маркет-молл как пример интересной адаптации к современным запросам потребителей. Полностью крытая площадь позволяет совершать покупки в комфортных условиях вне зависимости от сезона, а также объединяет под одной крышей и классические торговые ряды, и магазины с примерочными, и развлекательные программы. То есть попадает в менталитет с возможностью торговаться, но и шагает в ногу со временем, предлагая комфортные условия для покупок. По словами Андрея Жука, будущее за современными lifestyle-форматами, где не обязательно люди будут что-то покупать, но с удовольствием будут проводить там своё время. И такие локации хорошо работают на туристический поток.
Какие объекты выживут и будут процветать
Чтобы быть конкурентоспособными в современных реалиях, рынки должны адаптировать свою роботу под потребности покупателей 21 века.
1. Комфорт.
Речь идёт о таких базовых потребностях, как крытое пространство, удобные примерочные, дополнительные сервисы в виде кафе, зон отдыха с возможностью зарядить телефон и/или воспользоваться Wi-Fi, бесплатный транспорт к торговому объекту, если он находиться не в приделах города и т. д.
2. Retail + Entertainment.
Сегодня потребителю мало простого шопинга. ТРЦ привлекают к себе трафик благодаря развлекающей составляющей: кинотеатры, катки, детские комнаты, боулинг, роллердромы и просто развлекательные программы. Торговый объект должен предложить полноценное насыщенное времяпровождение посетителю, помимо совершения покупок. Если не на постоянной основе – тогда с некой периодичностью.
3. Клиентоориентированность.
Формату рынка присущи определенные стереотипные представления о качестве обслуживания, навязчивой рекомендации со стороны продавцов и общей манере общения. Но уровень обслуживания имеет значение как для привлечения постоянных клиентов на торговую точку арендатора, так и для формирования имиджа объекта в целом.
Непродовольчі ринки Києва: чи є у них майбутнє?
Сьогодні найбільшими й найвідомішими ринками в Україні вважають “7-й кілометр” (110 га) недалеко від Одеси, “Барабашово” в Харкові (100 га) і Хмельницький ринок (близько 20 га). Площа перших двох об’єктів у сумі майже відповідає площі Королівства Монако.
А що в Києві? Серед непродовольчих базарів класичного формату можна виділити: ринок “Троєщина”, “Речовий”, книжковий “Петрівка”.
Головний редактор спеціалізованого видання AllRetail Ігор Гугля поділився статистикою: “Станом на кінець 2017 року в Києві налічувалося 66 ринків з продажу споживчих товарів, 27 з них були особливо великими. У той же час варто відзначити, що число традиційних ринків у Києві за останні роки істотно скорочується: якщо в 2007 році в столиці функціонували 105 ринків, то за 11 років їх кількість зменшилася на 39 об’єктів”.
Часи змінюються і споживачі більш скрупульозно обирають місце, де здійснювати покупки. Традиційні ринки (без інфраструктури, примірочних йінших зручностей) як і раніше функціонують, але такий формат переживає період стагнації. Деякі об’єкти навіть закриваються. Нижче розбираємось чому так відбувається.
Споживач ринків – хто він?
За даними досліджень за 2020 рік, для киян характерна гнучкість у поєднанні різних форматів під часвиборумісцяпокупок одягу йвзуття. Зокрема, спостерігається високийперетин аудиторій, серед тих, хто купує на ринках: 41,2% також роблять покупки в ТРЦ, а 30% – в інтернеті. Водночас тільки 12,2% покупців ТРЦ приходять на ринки, а в інтернеті роблять покупки більше30%.
Історичний фон – не єдина причина тривалого існування ринків в Україні. Низька купівельна спроможність також тримає цей формат на плаву до сих пір. “Люди з достатком середній+ і вище, як правило, обирають сучасні торгові об’єкти. Це стосується і молоді, незалежно від рівня достатку”, – каже Андрій Жук, партнер Асоціації рітейлерів України. І припускає, що аудиторія ринків все ж може доходити до позначки 50%.
Пандемія і локдаун також відобразилисьна запитах аудиторії. За словами Андрія Жука, реалії 2020 року впливають на психологію споживачів: “Купівельна спроможність базується на платоспроможності людини й впевненості в завтрашньому дні. Коли з усіх каналів нам говорять про те, що завтра все закриється– люди намагаються заощадити кошти. Крім того, поняття соціальної дистанції стимулювало появу певної боязні закритих приміщень і масовості”. Але всі ці фактори– тимчасові. Уже зараз ми бачимо часткове відновлення трафіку відвідувачів, але все ж ряд протиепідемічних заходів продовжують працювати й відображатись на відвідуваності торгових об’єктів.
Хто йде з орбіти
Стагнація ринкового формату тягне за собою закриття об’єктів, навіть дуже відомих. Один з найяскравіших прикладів – книжковий ринок “Петрівка”, на місці якого буде побудований ТРЦ. Ще восени 2019 через Департамент містобудування та архітектури КМДА стало відомо, що існує дозвіл побудувати ТРЦ площею близько 1 га на вулиці Вербова, 21, 23 – за адресою книжкового ринку. А сам книжковий ринок переїде до столичного маркет-моллу “Даринок”. Аналізуючи доступні локації для переїзду ринку “Петрівка” в столиці, швидше за все, це найвдаліше рішення для альтернативного розміщення. Адже дозволить зберегти всім звичну концепцію книжкового, що формувалася роками, і впровадити її у великий торговельний комплекс.
Варто відзначити, що сучасні формати, такі як “Даринок” або “Барабашово”, почувають себе непогано. Андрій Жук під час бліц-інтерв’ю відмітив маркет-молл як приклад цікавої адаптації до сучасних запитів споживачів. Повністю крита площа дозволяє робити покупки в комфортних умовах незалежно від сезону, а також об’єднує під одним дахом і класичні торгові ряди, і магазини з примірочними, і розважальні програми. Тобто потрапляє у менталітет з можливістю торгуватися, але й крокує у ногу з часом, пропонуючи комфортні умови для покупок. За словами Андрія Жука, майбутнє за сучасними lifestyle-форматами, де не обов’язково люди будуть щось купувати, але із задоволенням будуть проводити там свій час. І такі локації добре працюють на туристичний потік.
Які об’єкти виживуть і будуть процвітати
Щоб бути конкурентоспроможними в сучасних реаліях, ринки повинні адаптувати свою роботу під потреби покупців 21 століття.
1. Комфорт.
Мова йде про такі базові потреби, як критий простір, зручні примірочні, додаткові сервіси у вигляді кафе, зон відпочинку з можливістю зарядити телефон і/або скористатися Wi-Fi, безкоштовний транспорт до торгового об’єкту, якщо він знаходитися не в межах міста і т. д.
2. Retail + Entertainment.
Сьогодні споживачеві мало простого шопінгу. ТРЦ направляють до себе трафік завдяки розважальній складовій: кінотеатри, катки, дитячі кімнати, боулінг, роллердроми й просто розважальні програми. Торговий об’єкт повинен запропонувати повноцінне насичене проведення часу відвідувачеві, окрім здійснення покупок. Якщо не на постійній основі – тоді з якоюсь періодичністю.
3. Клієнтоорієнтованість.
Формату ринку притаманні певні стереотипні уявлення про якість обслуговування, нав’язливі рекомендації з боку продавців і загальної манери спілкування. Але рівень обслуговування має значення як для залучення постійних клієнтів на торговельну точку орендаря, так і для загального формування іміджу об’єкта.
Информация предоставлена в порядке ст.10 Конституции Украины и ст. 6 Закона Украины О национальных меньшинствах в Украине
Источник: kp.ua