У 2016 році НБУ вирішив ліквідувати Фідобанк, який за розміром активів посідав 22-е місце серед українських банків. В результаті Фонд гарантування вкладів фізичних осіб був змушений виплатити вкладникам 1 млрд 838 млн гривень. Водночас, як стає зрозуміло із записів телефонних розмов тодішньої виконуючої обов'язки заступника голови правління НБУ Катерини Рожкової, вона знала про проблеми банку та не реагувала на них.
НБУ знав про проблеми Фідобанку ще у 2015 році, коли Катерина Рожкова прийшла працювати до Platinum Bank на посаду директора департаменту банківського нагляду НБУ. Цей підрозділ аналізує стан комерційних банків, спілкується з ними та готує рекомендації або заходи впливу на банки у разі виявлення порушень.
За результатами 2015 року Фідобанк завершив рік зі збитком у 1,4 млрд гривень. У 2016 році банк погодив план рекапіталізації, і до початку 2016 року необхідну суму було зменшено вдвічі. Банк належав Олександру Адарічу, хоча ЗМІ без доказів називали фактичними власниками емігрантів за кордоном Юрія Колобова – колишнього міністра фінансів в уряді Миколи Азарова та Олександра Януковича – сина екс-президента України, та Сергія Арбузова – екс-голову НБУ та екс-віце-прем'єр-міністра за часів Януковича. У березні 2016 року Адаріч заявив, що знайшов інвестора, готового фінансувати банк, але в травні, за його словами, інвестор відмовився.
Банк порушив низку нормативних актів. Наприклад, коефіцієнт достатності капіталу станом на 1 січня 2016 року становив 8,49% (при вимогі 10%), а коефіцієнт поточної ліквідності на кінець третього кварталу 2015 року становив 25% (при вимогі 40%).
Ці показники не покращилися у 2016 році. За результатами 1-го кварталу банк продовжував бути збитковим. За цей період збиток склав 324 млн гривень. Такий результат був зумовлений великим «мінусом» від валютної переоцінки – 200 млн гривень.
З початку 2016 року ходили чутки про майбутнє банкрутство Фідобанку. НБУ сподівався, що Фідобанк об'єднається з Євробанком Адарича (де він мав 50% акцій). А в останній мав вкласти гроші партнер родича тодішнього президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва та викупити частку.
У опублікованих в інтернеті записах розмов тодішня виконуюча обов'язки заступника голови НБУ Катерина Рожкова обговорює ситуацію в Євробанку з Олександром Адаричем. Вона просить Адарича припинити зняття коштів з банку готівкою, бо «ми не доживемо до вашого злиття» (Фідобанку з Євробанком). Вона попередила банкіра про кримінальну відповідальність у разі порушення правил фінансового моніторингу. Рожкова також обговорює ситуацію зі своєю підлеглою. Це свідчить про те, що Рожкова в НБУ прихильно ставилася до банків Адарича та очікувала, що власник самостійно припинить порушення.
За офіційною версією НБУ, 12 травня 2016 року розпочався відтік коштів з рахунків юридичних осіб та коштів інших банків з Фідобанку. За 2 дні клієнти вивели з банку 200 мільйонів гривень. 16 травня банк повністю припинив обслуговування рахунків клієнтів, а депозити людям не поверталися. Деякі ЗМІ писали, що на той час керівництво Фідобанку переводить активи до Євробанку, але підтвердження цьому не було. Хоча НБУ наголосив, що «виведення активів до установ, пов’язаних з акціонером, не здійснювалося».
До 20 травня борг перевищив 500 млн гривень, що становило понад 9% зобов'язань Фідобанку перед клієнтами. Це стало підставою для визнання банку неплатоспроможним (це вже можна було зробити, якщо була заборгованість понад 5% грошей клієнтів) – відповідне рішення НБУ ухвалив 20 травня. Банк було введено під тимчасову адміністрацію. Водночас банк не звертався до НБУ за кредитами на рефінансування.
Але Державна фіскальна служба, на відміну від НБУ, побачила порушення. Але вже через рік після того, як банк пішов з ринку. Поліція порушила кримінальну справу, згідно з якою колишній власник банку (якого Рожкова просила припинити зняття готівки з Євробанку та, можливо, і Фідобанку також) та його підлеглі вивели з Фідобанку 1 млрд 665 гривень, видавши кредити кільком компаніям. Також посадовці банку продали будівлі площею 5 690 кв. м за 170,4 млн гривень у 2015 році, зменшивши вартість активів банку. Все це призвело до визнання Фідобанку неплатоспроможним у майбутньому.
18 липня 2016 року НБУ вирішив ліквідувати Фідобанк. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) мав виплатити 1 млрд 838 млн гривень державних коштів як компенсацію за вклади до 200 тис. гривень для 97,7 тис. вкладників (або 98% усіх фізичних осіб). Решта 2% змогли отримати частину своїх коштів у межах 200 тис. гривень, а більшість зникла (загалом у них було 600 млн гривень депозитів). Бізнес/юридична особа також втратила свої кошти у Фідобанку (3,3 млрд гривень), за які компенсація не була передбачена.
Цікаво, що Фонд гарантування вкладів та Державна фіскальна служба побачили порушення у Фідобанку. Але чомусь НБУ вважав, що все вирішиться само собою. А відсутність своєчасної реакції призвела до втрати ще більшої суми грошей, ніж могла б бути.
Такі дії Рожкової та її колег можна юридично кваліфікувати за ст. 367 Кримінального кодексу України – службова недбалість. Через недбалість або недбалість посадові особи не виконали свої обов’язки належним чином, що призвело до тяжких наслідків. Це призвело до втрат сотень мільйонів гривень для державного Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Вкладники (насамперед юридичні особи-підприємці) також втратили свої кошти, і суми там обчислюються мільярдами гривень. За це можна отримати покарання до 5 років позбавлення волі + 3-річну заборону обіймати певні посади/займатися певною діяльністю + штраф до 12 750 гривень.
До речі… у травні 2016 року НБУ схвалив купівлю 50% Євробанку Адаріч братові тодішнього президента Казахстану Болату Назарбаєву. Однак у липні НБУ також оголосив Євробанк неплатоспроможним, а в серпні 2016 року вирішив його ліквідувати. Казахські інвестори не встигли до цього дістатися. Державний банк України також підозрює, що протягом 2009-2016 років з Євробанку було виведено 420 мільйонів гривень. Борги банку становили майже 1,45 мільярда гривень. Вкладникам – фізичним особам виплатили 217 мільйонів гривень.
І тут знову питання до НБУ – чому Євробанку не приділяли достатньо уваги? Як бачимо, вмовляння Рожкової до Адарича виправити ситуацію не дуже допомогли.
Адвокати могли кваліфікувати дії Рожкової та співробітників НБУ, які відповідали за банківський нагляд за Фідобаном та Євробанком, за ст. 364 Кримінального кодексу України – зловживання владою або службовим становищем. Якщо посадові особи НБУ навмисно не відреагували на порушення, хоча мали обов'язок діяти, і тим самим завдали значної шкоди державним інтересам (включаючи збитки ФГВФО), це можна тлумачити як зловживання. Це карається позбавленням волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади/займатися певною діяльністю на строк до 3 років та штрафом у розмірі 12 750 гривень.
У 2017 році Фонд гарантування вкладів опублікував цікаву інформацію. Вони з'ясували, що «на папері» активи Фідобанку коштували 9 млрд 12 млн гривень. А насправді, за оцінками експертів, 2 млрд 157 млн гривень – тобто майже в 5 разів менше. Причинами такої різниці в цифрах є кредитування банком контрольованих фінансових установ, продаж ліквідної нерухомості за низькими цінами напередодні оголошення банку про неплатоспроможність та операції з «сміттєвими» цінними паперами. Фонд звернув увагу на те, що:
- Майже 80% активів банку (від вартості, зазначеної в бухгалтерській звітності) – це кредити юридичним та фізичним особам. Станом на початок березня 2017 року майже 93% кредитів (на суму 4 млрд 248,08 млн гривень) не обслуговуються.
- Майже весь портфель корпоративних кредитів банку складається з кредитів, виданих особам, пов'язаним з банком. Станом на початок березня 2017 року їхня заборгованість перед банком становила 1 млрд 827,8 млн гривень.
З 2014 року банк видав кредити 6 компаніям, що контролюються банком, на загальну суму 2 млрд 56 млн гривень. Кошти були частково повернуті шляхом передачі банку землі та рухомого майна. При цьому вартість, за якою ці об'єкти були враховані на балансі банку, виявилася щонайменше у 60 разів завищеною. Тобто, «на папері» земельні ділянки за адресою 148.1703 коштували 635,9 млн гривень, а фактично – 10,3 млн гривень. Через кредити пов'язаним особам та маніпуляції з вартістю застави Фідобанк зазнав збитків у розмірі понад 1 млрд 665,9 млн гривень.
ФГВФО також виявив, що банк продав 43 об'єкти нерухомості за заниженою вартістю. Загалом було виявлено 9 безцінних угод на загальну суму 584,3 млн гривень та 0,3 млн доларів США.
Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів Костянтин Ворушилін заявив, що власники та топ-менеджмент самі «заклали» Фідобанк:
«Вони не боролися за виживання банку, як мали б. Так, десь вони намагалися щось зробити, але потім прийняли свідоме рішення поховати банк, а проблеми та відповідальність перекласти на державу, щоб зняти з себе якомога більше. При цьому вони достатньо наполегливо працювали з виведенням активів. Вони працювали за красивими схемами, щоб суди менше їх отримували. На жаль, наше законодавче поле таке, що права кредиторів не захищені. Деякі банки це розуміють, тому вони воліли красти гроші та активи», – сказав Ворушилін про Фідобанк, Михайлівський та Хрещатик.
Однак колишня заступниця голови НБУ Катерина Рожкова вийшла з води неушкодженою після участі в «банкопаді». Однак, згідно з рішенням суду, вона має сплатити 147,7 млн гривень до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб через своє управління Platinum Bank у 2013-2015 роках: тоді топ-менеджери банку видали кредити на 84 млн доларів США компаніям, пов’язаним з інвесторами банку, які згодом так і не повернули кошти, і банк втратив майже 1,48 млрд гривень. Побачимо, що буде з іншими епізодами діяльності пані Катерини.
Источник: kp.ua