Фото: istockphoto.com
Щороку на початку осені українців тривожать прогнозами про складну зиму, проте згодом опалювальний сезон завершується, і з’являється висновок: знову «якось впоралися». Фахівці наголошують, що м’які зими останніх трьох років надто «розпестили» суспільство, через що люди не усвідомлюють потенційних ризиків за справді суворих морозів.
Чи забезпечить країна потреби в газі та чи можуть звичайні громадяни якось підстрахуватися на випадок його нестачі? Детальніше – у матеріалі Коротко про.
«13 мільярдів – недостатньо»
Щорічно восени експертів запитують про два ключові аспекти: обсяги закачаного газу до підземних сховищ та причини їхньої недостатності.
Олег Попенко. Фото: facebook.com/olegpopenko
– Процес закупівлі газу триває, до 1 листопада планують закачати близько 13,2 млрд кубометрів, що приблизно відповідає минулорічним показникам, – вказав у коментарі для Коротко про голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко. – Минулої зими, завдяки аномально високим температурам, запаси вичерпали до 1 лютого, після чого довелося доповнювати закупівлю, до речі, за підвищеними цінами. Тому вважаю, що заплановані обсяги не відображають реальних потреб. Без змін у кліматичних умовах ресурсу не вистачить.
За інформацією енергетичного аналітика Юрія Корольчука, з середини квітня вдалося закачати 5,5 млрд кубів, тож наразі сховища містять близько 11 млрд кубометрів. Частина з них – власний видобуток, що зменшує обсяги імпорту через брак коштів.
– Раніше закачування планували завершити до старту опалювального сезону – 15 жовтня, – уточнює експерт у бесіді з Коротко про. – Проте останніми роками жовтень був теплим, тому процес продовжували до листопада. Зараз це стало нормою, і вважається, що до 1 листопада можна додатково поповнити сховища на 2 млрд кубів. Таким чином, за найоптимістичнішим сценарієм, загальний обсяг сягне 13 млрд. Однак варто враховувати: якщо жовтень принесе різке похолодання, закачування призупиняться.
Навіть за сприятливих умов 13 млрд кубів недостатньо, продовжує Корольчук. Минулого сезону при аналогічних обсягах Україна ледве подолала період, нагадує він. До того ж, зазначає фахівець, по-перше, у січні-лютому імпортували додаткові 800 млн кубів. По-друге, промисловість максимально знизила споживання: багато підприємств оголосили зимові простої на півтора місяця, а черкаський «Азот», наприклад, не працював увесь лютий, хоча зазвичай цей місяць для них активний. По-третє, зима була м’якою. Навіть за цих умов запаси виснажилися до буферного рівня.
– Зараз буферний поріг знизили до 4,6 млрд кубів, але фактично він починається з 5 млрд, – пояснив Юрій Корольчук у коментарі Коротко про. – Це означає, що при зниженні запасів нижче цієї позначки система втрачає гнучкість, а операції з газом стають дорожчими.
«Розраховуємо на м’яку зиму»
Юрій Корольчук. Фото: delo.ua
Прибічники тези про достатність запасів згадують не лише минулий, а й передминулий опалювальний сезон 2023/2024, коли в сховищах було 16 млрд кубів, з яких 3 млрд належали трейдерам (компаніям, що займаються торгівлею та зберіганням газу). Таким чином, власні запаси становили ті ж 13 млрд кубів.
Юрій Корольчук додає: того сезону Україна мала не лише газ трейдерів, а й транзитні потоки.
– Трейдери реалізували свої запаси, транзит використовувався за призначенням, але й газ трейдерів, і транзит (щомісяця через систему проходило близько 1 млрд кубів) підтримували тиск у системі, – роз’яснює експерт. – Крім того, знову ж таки, не слід забувати про теплу зиму. Люди часто не усвідомлюють, наскільки нам пощастило з м’якими температурами три роки поспіль! Зараз відсутні як ресурси трейдерів, так і транзит, що може спричинити проблеми через відсутність «подушки безпеки» для виведення газу зі сховищ.
Те, що 13 млрд кубів недостатньо, ймовірно, розуміють і в «Нафтогазі», покладаючись на кредити – зокрема, останній транш від ЄБРР у 500 млн доларів. Логіка влади проста: за потреби – докупимо. Проте гарантій цього немає.
– Вже з’являлась інформація про використання цих коштів, але, на жаль, це не відповідає дійсності, – зауважує Корольчук. – Наразі за ці гроші нічого не придбано, лише розпочато підготовчі процедури – підписання меморандумів, узгодження обсягів тощо. Кошти призначені на зимові місяці – грудень, січень, лютий. Європейці бажають спочатку оцінити кліматичні умови та обіцяють постачати газ у разі морозів. Однак варто враховувати: взимку ціни зростуть. Якщо зараз вартість коливається близько 400 доларів, то за суворих умов вона досягне мінімум 550-600 доларів.
«Мешканцям підготуватися нереально»
Україні потрібно мінімум 16 млрд кубів газу, підкреслює Корольчук. Для підтримки стабільного тиску в сховищах бажано мати більші обсяги, а також забезпечити транспортування газу із заходу на південь.
Прогноз фахівців однозначний: доведеться економити. У разі дефіциту, за словами Корольчука, застосовуватимуть аналогічні до енергетичної кризи заходи: обмеження для промисловості (хоча вона вже споживає мізерні 4 млрд кубів щороку), оптимізацію витрат у комунальній сфері (зниження температури у багатоповерхівках), подовження шкільних канікул, переведення на дистанційне навчання, введення графіків газопостачання (що загрожує не лише незручностями, але й перевантаженням мереж).
– Навіть за м’якої зими цей сезон буде складним, – вважає Юрій Корольчук. – Мешканцям багатоповерхівок неможливо знайти альтернативу централізованому опаленню. Звичайно, при відключеннях люди ввімкнуть електрообігрівачі, що призведе до критичного навантаження на мережі. А вони й так не відновлені до рівня початку 2022 року. Теоретично бізнес міг би використовувати газові генератори, але це лише збільшить споживання ресурсу. Мешканці приватних будинків можуть перейти на твердопаливні котли, тоді як власникам квартир залишається сподіватися на теплу погоду.
Олег Попенко підтверджує: практичних порад для споживачів у разі дефіциту газу немає.
– Відсутність газу означатиме відсутність тепла у багатоквартирних будинках, – зазначає експерт. – Мова йде не про повне припинення, а про суттєві обмеження. Якщо зараз середня температура теплоносія забезпечує 20+ градусів у приміщеннях, то при дефіциті вона впаде до 13-14. Це стане серйозним викликом, і конкретних рішень, як його подолати, поки що немає.
Заміна теплопостачання ускладнена, додає Олег Попенко. Електрообігрівачі не є виходом: по-перше, внутрішньобудинкові мережі в старих будівлях не розраховані на пікові навантаження. По-друге, електрогенерація також залежить від газу, який використовують для покриття пікових потреб.
– Можна повторювати про необхідність утеплення житла – цю тему обговорюють роками, – резюмував експерт. – Але це дорого та технічно складно, тим більше для більшості населення.
Источник: kp.ua