Фото: pexels.com
Незадовільні новини для любителів кави – через посуху в Бразилії та надмірні опади у В’єтнамі очікується значне погіршення врожаю. Виробництво у Бразилії скоротилося на 10-11%, у В’єтнамі – на 10-20%. Це може спровокувати підвищення вартості продукту вже цього року на 40%, що для кінцевого споживача виразиться у зростанні приблизно на 10-20%. Порівняно зі злетом цін на арабіку на 125% минулого року, це здається незначним. Однак поточні ціни в магазинах та закладах уже високі, а ситуація лише погіршуватиметься.
Як приклад: зараз у роздрібній торгівлі 100 г зернової кави в середньому оцінюють у 80 грн, а вже скоро ця сума може сягнути 96 грн. Пачка меленої кави масою 250 г, яка сьогодні коштує 250 грн, після підвищення цін обійдеться в 300 грн.
Про тенденції на кавовому ринку Коротко про розповів засновник та керівник компанії Gemini Олексій Тарнопольський.
Ціну формує не лише неврожай, а й самі чутки про нього
– Олексію, в Україні до кінця року очікується зростання цін на каву до 20%. У чому причина? Що відбувається з бразильським урожаєм і чому саме ця країна привертає увагу? Адже існують інші виробники – Ефіопія, В’єтнам, Колумбія…
– Чому саме Бразилія? Справа в тому, що ця країна є світовим лідером з виробництва арабіки. Саме тому її врожай має вирішальний вплив на біржові котирування.
Олексій Тарнопольський. Фото: Особистий архів
Кава – товар, що торгується на біржі. До речі, за обсягами угод вона посідає друге місце після нафти. Останнім часом цей продукт став об’єктом уваги інвесторів та біржових трейдерів. Будь-яка негативна інформація, наприклад про кліматичні аномалії, які руйнують плантації (що трапляється все частіше через глобальне потепління), миттєво впливає на ринкову динаміку.
Південна півкуля особливо вразлива до морозів: холод нищить дерева та врожай, що безпосередньо відбивається на обсягах виробництва. Нерідко ключовим фактором стає не реальний дефіцит, а навіть передбачення майбутнього скорочення поставок. Такі прогнози миттєво збільшують біржові показники.
Після цього фермери, дистриб’ютори та великі корпорації адаптуються до нових цін – угоди укладаються на основі актуальних біржових котирувань. Так функціонує ринок у цілому.
Що сталося минулого року? Перший значний стрибок: восени ціни на каву майже подвоїлися. Як наслідок, виробники та обжарювальні підприємства змушені закуповувати сировину за новими, вищими тарифами.
Звісно, ринок має інерцію – діючі контракти, запаси сировини. Цей ефект може тривати від півроку до року. Але якщо зниження цін не відбувається, компанії змушені підвищувати вартість для клієнтів, оскільки закупівлі вже відбуваються за новими цінами.
– Чи стосуватиметься подорожчання лише арабіки, чи також вплине на робусту?
– Зростання буде пропорційним. Чому? Наприклад, коли арабіка різко подорожчала минулого року, великі європейські виробники, які зазвичай використовують суміш двох видів кави (робуста дешевша приблизно вдвічі), почали збільшувати частку робусти в продукті. Це дозволило тимчасово стримати ціни, але згодом вартість робусти також почала зростати.
– Чи існує загроза зникнення окремих моносортів через кліматичні зміни?
– Моносорт – це кава з конкретного регіону чи навіть окремої ферми, зібрана у визначений період. Така партія називається лот. Це частина тренду останніх років у напрямку спешелті кави.
Звичайна комерційна арабіка, наприклад з Бразилії, постачається як масовий продукт без акценту на окремі господарства. У спешелті фокусуються на деталях: конкретна плантація, час збору, метод обробки. Від цих факторів залежить якість і смаковий профіль. Найбільшу цінність мають партії з виразними та унікальними характеристиками.
Щодо ризиків для моносортів – вони не зникнуть. Навпаки, постійно з’являються нові сорти кавових дерев, інноваційні методи обробки, експерименти з ферментацією. Індустрія спешелті швидко розвивається, дотримуючись стандартів Specialty Coffee Association (SCA).
– Чи можна прогнозувати масштаби подорожчання зерен та його вплив на ціни в закладах?
– Наразі всі учасники ринку вже адаптувалися до нових цін на сиру каву.
Припускаю, що до кінця року роздрібні ціни зростуть на 30-40%. У кав’ярнях коректування вже відбулося – там вартість напоїв збільшилася на 25-50%.
Оптимальний спосіб заощадити – купувати каву без посередників
– Чи можна економити на каві, не жертвуючи якістю? Чи дешевий продукт завжди означає поганий смак?
– Кава – це перш за все емоції, кожен обирає те, що йому до душі. Заощаджувати можна, але купувати надто дешевий продукт не варто. Низька ціна зазвичай свідчить про низьку якість, що позначається на враженнях від напою.
Рекомендую звертатися безпосередньо до виробників: роздрібні мережі часто застосовують високу націнку. Ідеально, якщо у вас є доступ до фахівця, який допоможе вибрати якісний продукт і розкаже про нюанси приготування. Це може бути бариста з місцевої кав’ярні або консультант онлайн-магазину. Така покупка стане вигідним рішенням: ви отримаєте свіжий та якісний продукт за розумну ціну.
Кілька цифр для прикладу. Найдешевший кілограм обсмаженої кави коштує близько 400 грн. З нього виходить приблизно 100 порцій – 4 грн за чашку, але смак буде посереднім.
Кава середнього рівня коштує 700 грн – 7 грн за порцію. Високоякісний продукт за 1000 грн обійдеться в 10 грн за чашку. Різниця у 6 грн забезпечує суттєву різницю у смакових якостях.
Тому порада тим, хто хоче економити: пити менше, але краще. 2-3 чашки якісної кави на день принесуть задоволення та користь.
– Чи існує альтернатива каві, яка дає схожі відчуття?
– Все індивідуально. Кожен обирає напій, який приносить задоволення, головне – уникати шкоди для здоров’я.
Сьогодні багато досліджень підтверджують: кава – це не лише джерело енергії. Вона містить антиоксиданти, помірне споживання позитивно впливає на серцево-судинну систему, метаболізм, когнітивні функції та загальний тонус. Звичайно, важливо дотримуватися міри.
– Чи правда, що в Україні споживають більше кави, ніж в інших європейських країнах?
– Наші показники нижчі за середньоєвропейські, але демонструють щорічне зростання. Історично частина продукту ввозилася контрабандою, але ця проблема поступово зменшується.
Взагалі, кавова культура в Україні розвивається, і ми поступово наближаємося до рівня Східної Європи. Проте поки що відстаємо.
Для порівняння: у Скандинавії, де споживання найвище, на людину припадає у 3-4 рази більше кави. Крім того, там інакше підходять до приготування – роблять великі порції та п’ють їх неспішно.
Цифри
За різними даними, середньорічне споживання кави в Україні становить від 1,5 до 4 кг на людину. Враховуються різні види: зернова, мелена та розчинна.
Динаміка зростання цін на арабіку за останні два роки. Вражає. Фото надано Олексієм Тарнопольським
Динаміка зростання:
- 2000 рік – споживання кави становило 0,2 кг на людину щорічно.
- До 2018 року показник зріс до 1,2 кг, а до 2020 року – до 1,5 кг.
Імпорт кави до України за останні п’ять років зріс на 63%, досягнувши у 2020 році 48,4 тис. тонн на суму 166 млн доларів.
Коментар кардіолога
Кава та здоров’я серця: ризики чи користь?
Лікар-кардіолог вищої категорії Андрій Сисецький:
– Розчинна кава не є корисним для серцево-судинної системи. Натуральна зернова – кращий варіант, але й з нею потрібна обережність.
Чашка кави зранку після сніданку може мати легкий тонізуючий ефект. Однак категорично не рекомендую вживати напій натщесерце, перед сном або у великій кількості (5-10 чашок на день).
Оптимальний вибір – кава з помірним ступенем обсмаження: біла або зелена. Звичайна зернова також прийнятна за умови поміркованості.
Взагалі, панікувати не варто. Кава стимулює серцеву діяльність та активізує завдяки кофеїну, але реакція організму індивідуальна. Головне – визначити власну норму.
Важливий нюанс для тих, хто вирішив зменшити споживання: відмова має бути поступовою. Різка зміна може викликати стрес для організму, що негативно вплине на рівень холестерину. Краще поступово знижувати кількість порцій без різких обмежень.
Источник: kp.ua