Нове визначення ожиріння може різко збільшити кількість американців, яких вважають хворими на ожиріння.
Згідно з новим визначенням, поширеність ожиріння зросла з приблизно 40% до майже 70% серед понад 300 000 осіб, які брали участь у довгостроковому дослідженні здоров'я, повідомили дослідники 15 жовтня в JAMA Network Open.
Нове визначення враховує додаткові показники надлишку жиру в організмі, а не лише індекс маси тіла. ІМТ – це оцінка жиру в організмі на основі зросту та ваги.
«Ми вже думали, що у нас епідемія ожиріння, але це вражає», – сказала співкерівниця дослідження докторка Ліндсі Форман, ендокринолог з лікарні Mass General Brigham у Бостоні.
«Оскільки зараз вважається, що потенційно 70% дорослого населення мають надлишок жиру, нам потрібно краще зрозуміти, яким підходам до лікування надати пріоритет», – сказала вона в прес-релізі.
Дослідники стверджують, що дані свідчать про те, що нове визначення є правильним, коли йдеться про проблеми зі здоров'ям, спричинені ожирінням.
Люди, яких нещодавно класифікували як людей з ожирінням, мали вищий ризик діабету, серцевих захворювань та передчасної смерті, ніж люди без ожиріння.
«Виявлення надлишку жиру в організмі дуже важливе, оскільки ми виявляємо, що навіть люди з нормальним ІМТ, але з накопиченням жиру в області живота, мають підвищений ризик для здоров’я», – сказав Фурман. «Склад тіла має значення – це не просто кілограми на вагах».
Нове визначення може збільшити кількість людей, які мають право на страхове покриття хірургічних втручань для схуднення або препаратів GLP-1, таких як Ozempic, Wegovy та Zepbound, зазначив доктор Армандо Кастро-Тай, завідувач кафедри хірургії та баріатричний хірург Університетської лікарні Саут-Шор у Нью-Йорку.
«У короткостроковій перспективі більше пацієнтів матимуть право на певні види лікування, за які вони [страхові компанії] тепер будуть відповідати, оскільки їхнім обов’язком є забезпечення цих пацієнтів покриттям цих різних видів лікування», – сказав Кастро-Тай, який не брав участі в дослідженні, у прес-релізі.
Дотепер ожиріння визначалося як ІМТ людини, який розраховувався на основі ваги та зросту людини.
Однак, ІМТ не може розрізнити вагу від жиру та вагу від м'язів, що робить його неідеальним вимірюванням. Наприклад, бодібілдери можуть вважатися огрядними на таблиці ІМТ, навіть якщо їхня надлишкова вага походить від м'язів.
Тим часом, за словами дослідників, для точнішої оцінки жиру в організмі людей та розрахунку ожиріння були розроблені інші показники, такі як окружність талії, співвідношення талії до зросту та співвідношення талії до стегон.
Згідно з новим визначенням, людина класифікується як така, що має ожиріння, якщо в неї високий ІМТ плюс підвищений показник за одним із цих нових показників жиру в організмі. Людину також можна вважати такою, що має ожиріння, якщо в неї нормальний ІМТ, але принаймні два підвищені результати за новими показниками.
Дослідники зазначили, що щонайменше 76 організацій схвалили це нове визначення, включаючи Американську асоціацію серця та Товариство боротьби з ожирінням.
Для цього нового дослідження вчені проаналізували дані дослідницької програми «Всі ми» Національних інститутів охорони здоров’я, яка відстежує здоров’я понад 300 000 американців.
Згідно з новим визначенням, близько 69% учасників страждають на ожиріння, порівняно з 43%, якщо розглядати лише ІМТ, виявили дослідники.
За словами дослідників, зростання було повністю зумовлене людьми, яких кваліфікували як людей з ожирінням на основі нових показників жиру в організмі.
Дослідження також виявило, що люди, класифіковані як такі, що страждають ожирінням, згідно з новими показниками, мали вищий ризик діабету, серцевих захворювань та смерті, ніж люди, які не страждали ожирінням.
Визначення розрізняє клінічне ожиріння – наявність фізичних порушень або проблем з органами, пов’язаних із надмірною вагою – та доклінічні ожиріння, подібно до різниці між клінічним діабетом 2 типу та переддіабетом.
Згідно з новим визначенням, у людей з клінічним ожирінням у шість разів частіше розвивався діабет або серцеві захворювання, а також майже втричі частіше помирали.
У осіб з доклінічним діабетом ризик розвитку діабету був утричі вищим, а ризик розвитку серцевих захворювань – на 40%.
«Ми завжди визнавали обмеження ІМТ як єдиного маркера ожиріння, оскільки він не враховує розподіл жиру в організмі», – сказав у прес-релізі старший науковий співробітник доктор Стівен Грінспун. Він є керівником відділу метаболізму в ендокринологічному відділенні в лікарні Массачусетс Дженерал Брігем.
«Спостереження за підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань та діабету в цій новій групі людей з ожирінням, яких раніше не вважали такими, що мають ожиріння, викликає цікаві питання щодо ліків від ожиріння та інших терапевтичних засобів», – сказав він.
Кастро-Тай сказав, що нове визначення допоможе забезпечити допомогу тим, хто її потребує, допомагаючи їм позбутися зайвої ваги, перш ніж у них розвинуться хронічні проблеми зі здоров'ям, пов'язані з ожирінням.
«Я думаю, що давно назріло питання про те, що насправді визначає ожиріння та як можна краще зрозуміти, хто ці пацієнти», – сказав Кастро-Тай. «Тоді ми зможемо працювати більш цілеспрямовано з точки зору того, який підхід дійсно працює для цих різних рівнів ожиріння у цих різних групах населення».
Більше інформації
Всесвітня федерація боротьби з ожирінням має більше інформації про нове визначення ожиріння.
Авторське право © 2025 HealthDay. Усі права захищено.
Sourse: www.upi.com