Внук моєї знайомої ходить до другого класу. Живе з батьками в селі. З ними й з бабусею та дідусем говорить українською мовою, а от із однокласниками та однолітками російською. Я запитала, чому так, адже на Черкащині в селах, наскільки я знаю, і школи українські, і люди спілкуються українською. Як гадаєте, що він мені відповів?
Зараз і у вас, як і в мене тоді, волосся дибки стане…
Хлопчик сказав, що до їхнього села переїхала родина з Донецької області і дівчинка, яка прийшла до них у клас, розмовляє тільки російською. Тому на догоду їй усі стали говорити російською, а тепер і звикли так. Бо й ігри у планшеті російською, і пісні навколо російською, й мультиків по телебаченню багато російською.
Звичайно ж, у мене виникло запитання: "Чи самі ви вирішили розмовляти з дівчинкою російською, чи вам хтось підказав?"
Хлопчик відповів, що вчителька так сказала, бо дівчинка ж переселенка, їй важко, треба створити для неї комфортне середовище.
ОПА! Це ж якою може бути запопадливість, щоб таку ведмежу послугу зробити дитині! Замість того, аби дитина чула українську і вливалась у середовище, НА ДОГОДУ ЇЙ ОДНІЙ усьому класу довелось прогинатись під неї! І подано ж усе під гарною обгорткою! А українці ж добрі, турботливі!
І тут мені пригадалась історія, як до завідувачки відділом освіти прийшли переселенці у 2014 році і почали вимагати російськомовних груп у дитсадках, російськомовних класів, бо їхнім дітям важко ж буде вивчити українську! І як та розшаркувалась перед ними, мовляв, звичайно ж, підемо назустріч…
Боже ж ти мій! Скільки ж можна робити хибне добро, яке потім приносить зло!?
Ты еще не читаешь наш Telegram? А зря! Подписывайся
Источник: obozrevatel.com
Читайте также: Сводки событий от ополчения.
Новости Украины.