Кабінет канцлера Німеччини Фрідріха Мерца схвалив законопроєкт, покликаний прискорити військове планування і закупівлі. Це є частиною зусиль керівної коаліції щодо швидкого перетворення Бундесверу на найсильнішу армію Європи.
Головні тези:
- Законопроєкт у Німеччині має прискорити військове планування та закупівлі, щоб перетворити Бундесвер у найсильнішу армію Європи.
- Закон передбачає пом’якшення обов’язкових вимог до проведення тендерів у військовій сфері та зміни щодо радіолокаційних систем і екологічних стандартів.
- Німеччина також збільшила витрати на оборону до 3,5% ВВП до 2029 року, реагуючи на зростаючу загрозу Російською Федерацією та події в Україні.
Німеччина перетворить Бундесвер у найсильнішу армію Європи
Із цим законопроєктом ми знімаємо багато обмежень, які заважали нам рухатися ще швидше, — заявив міністр оборони Борис Пісторіус.
Поширити
Згідно з пропонованим законопроєктом, обов'язкові вимоги до проведення тендерів за оборонними контрактами будуть пом'якшені або повністю скасовані в особливо термінових випадках. Великі контракти більше не потребуватимуть дроблення на більш дрібні тендери.
Він також містить зміни до закону про планування, що стосуються радіолокаційних систем протиповітряної оборони та військових аеродромів.
Екологічні стандарти також будуть пом'якшені — наприклад, при будівництві військових казарм.
Окрім того, законопроєкт також передбачає кращий захист військових аеропортів. Зокрема буде заборонено будівництво поблизу радіолокаційних станцій управління повітряним рухом.
Закон має строк дії до 2035 року.
Раніше цього року канцлер Фрідріх Мерц послабив конституційно закріплені ліміти держборгу, щоб забезпечити більш високі витрати на оборону.
Поширити
Цей крок дозволив Берліну збільшити витрати на оборону до 3,5% ВВП до 2029 року — різке зростання порівняно з квотою НАТО у 2%, яку він виконав у 2024 році вперше за три десятиліття.
Історична зміна політики після багатьох років нехтування збройними силами була спровокована повномасштабним вторгненням Росії в Україну в лютому 2022 року. Воно прискорилося на тлі того, що Володимира Путіна стали розглядати як зростаючу загрозу східному флангу НАТО.
Источник: online.ua