Николай Томенко: Перепис для державної політики України, а не для профанів

Як відомо, вчора у Кабінеті Міністрів презентували результати так званого перепису населення, а точніше сказати – експерименту щодо визначення чисельності населення України.

Ще раз:

вчорашнє урядове експериментальне дослідження не має жодного відношення до перепису і відповідно не може визначатися як перепис!

Отож, принципи та методологія проведення перепису надто важлива і відповідальна й саме тому для неї визначені:

Принципи і рекомендації ООН щодо переписів населення та житлового фонду 2017 року;

Рекомендації Конференції європейських статистиків щодо проведення переписів населення та житлового фонду 2020 року.

Окрім цього в Україні ухвалено:

Закон "Про всеукраїнський перепис населення" та відповідне розпоряджання Уряду від 2019 року.

Також нагадаю, що статистичною комісією ООН прийняті рекомендації про проведення переписів населення у країнах світу в рік, що закінчується на ноль або близький до нього. Економічною та соціальною радою ООН у 2015 році проголошено, що наступний перепис населення та житлового фонду повинен відбутися у 2020 році.

Україна, провівши єдиний перепис населення у 2001 році, вже не виконала настанови ООН і не проводила перепис у 2010 році. Ще й тому перепис 2020 року має вкрай актуальне і важливе значення.

Тепер до завдань та методології перепису.

Головний методологічний принцип – це суцільне обстеження всього населення, а не вибіркове.

І найважливіше – це перелік параметрів обстеження.

Вчорашній урядовий експеримент дав нам прогноз щодо постійного населення за віковою та статевою ознакою.

Завдання ж правильного перепису набагато вагоміші й складніші:

– національний склад населення;

– мовний склад населення;

– освітній рівень населення;

– зайнятість населення;

– шлюбний стан;

– соціальне становище;

– домогосподарства країни;

– територіальне розміщення населення…

Для прикладу, актуальна на 2020 рік чисельність національних меншин в певних областях, містах та районах дасть можливість визначати оптимальну етнонаціональну політику держави, мовна палітра за регіональною ознакою – відповідно мовну політику…

Популярно кажучи, лише визначення реальної кількості представників російської національної меншини в Україні – вже вкрай важливо! Бо у нас багато урядовців і політиків досі повторюють Сталіна і Путіна та вважають Україну – багатонаціональною державою, в той час коли Україна – національна держава з поліетнічним складом населення!

Отож, влада повинна виконати настанови світового співтовариства та вже ухвалені рішення нашою державою й провести реальний перепис населення у 2020 році.

Тут потрібна і соціальна реклама й активна участь наукової та освітянської громади держави. Бо завдання громадськості всіляко пропагувати значимість цього заходу та участь у ньому всього населення України.

П.С. Це популярний виклад фрагменту моєї лекції із курсу "Аналіз державної політики" в Київському Національному університеті імені Тараса Шевченка.

Не пропусти молнию! Подписывайся на нас в Telegram

Источник: obozrevatel.com

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *