НАТО має терміново посилити східний фланг: Клімкін назвав причину

У ситуації, коли країна-окупант Росія фактично становить небезпеку для кожної країни-члена НАТО, Альянсу необхідно посилити свій східний фланг – як безпосередньо у своїх країнах, так і в Україні. Згодом могло б бути створено спільне командування з Україною на цьому напрямку.

Відео дня

Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL висловив міністр закордонних справ України у 2014–2019 роках Павло Клімкін. “Реакцією на те, що відбувається (дипломат мав на увазі випадки потрапляння російських дронів на територію країн Європи. – Ред.), має бути посилення східного флангу НАТО. Причому безпосередньо як у східних країнах, так і у нас в Україні, оскільки це спільна історія”, – заявив він.

“Зрештою, хоча НАТО не заявить про це зараз, я вважаю, що найкращою реакцією було б створення в майбутньому спільного командування – нашого і натовського – на східному фланзі з усіма наслідками, які з цього витікають, які я зараз не хочу озвучувати”, – зауважив Клімкін.

На його переконання, Альянс має не декларативно, а реально допомагати країнам-членам на сході підсилювати свою обороноздатність. Зокрема, йдеться про “додаткові бригади в балтійських країнах, про додаткове постачання зброї”.

“Бачите, як поляки активно розбудовують свої збройні сили, але має бути фактично нова концепція стримування Росії, нова концепція стратегічного послаблення РФ. І тут східний фланг НАТО має розглядатися як єдине ціле”, – наголосив він.

Дипломат переконаний, що у відповідь на підвищення рівня небезпеки Росії НАТО має також піднімати ставки. “І в сенсі зброї, і в сенсі обміну інформацією, і в сенсі логістики. Тобто стратегічно. Натомість те, що робиться зараз, більшою мірою те, що вже було. А потрібен новий якісний крок у цьому. Я дуже сподіваюся, що НАТО до цього прийде”, – підсумував він.

Як писав OBOZREVATEL, 4 вересня на територію Румунії впали та здетонували кілька російських дронів-камікадзе “Шахед”. Влада країни спочатку заперечила цей факт, потім визнала й ініціювала розслідування цього “інциденту”. При цьому жоден механізм, передбачений у таких випадках Статутом НАТО, не було застосовано.