Україна сьогодні знаходиться в центрі уваги. Довготривалі військові дії, величезна кількість переселенців зі сходу країни, чисельні втрати військовослужбовців, суїциди, погіршення економічної ситуації, збіднення населення та нещодавнє введення військового стану – все це викликає почуття тривоги, суму, болі, як у самих українців, так і населення деяких інших країн.
Співпрацюючи з нашими міжнародними партнерами стосовно різних питань, будь то наукові, клінічні чи освітні, мені здається, що першочерговими стають саме інформаційні, які надають можливість нашим партнерам своїми очима побачити реалії сьогоденного життя України, поспілкуватися з українцями, почути їхні думки та зробити з особистого досвіду висновки про нашу країну.
Чомусь саме така інформаційна складова не оцінена достатньо при міжнародній співпраці, не враховується при написанні різних проектів та в підведенні їхніх підсумків.
Завдяки міжнародному проекту співробітництва між Україною, Норвегією та Вірменією, вперше звернула увагу, що саме реальне відчуття ситуації під час візитів до України наших колег з інших країн стали тими неочікуваними позитивними наслідками спільної роботи.
Перший візит нашої колеги психіатра з Киргизстану починався з останніх новин, які були почуті дома перед виїздом до аеропорту, про небезпечність розмовляти російською мовою на вулицях Києва та наведеним жахливим прикладом про те, як на вул. Хрещатик жінці було розірвано рота за російську мову. Почуття страху, тривоги переслідували протягом всього польоту. Під час трансферу до готелю з водієм не розмовляла. Після поселення одразу вирушила на Хрещатик, щоб побувати на місці трагічних подій. Але страхи виявилися марними. На вулиці більшість зустрічних людей розмовляли російською і ніхто їх не переслідував, тим паче не розривав рота…Тривога змінилася на здивування та прозріння. Не вірилося, що ЗМІ можуть надавати таку неправдиву інформацію, так жорстоко граючи почуттями людини, і ображати український народ. Але так швидко змінити думку складно, тому експеримент продовжувався до самої ночі. Зверталася до зустрічних російською, розмовляла з ними. Жодної образи, гніву чи агресії. Вразило крім цього, краса українських жінок.
Наступного дня робота почалася з висловлювання перших позитивних вражень про Україну та українців, про здивування інформацією, яку надають населенню Киргизстана російські ЗМІ. Після першого візиту був другий і третій. До дому в якості подарунків та сувенірів були придбані суто українські речі без страху, тривоги, із задоволенням і від душі.
Взагалі дуже цікаво дізнаватися про шлях, обраний країною після часів СРСР. Ми дуже часто намагаємося порівнювати себе з розвинутими європейськими країнами, я маю на увазі, організацію та розвиток системи охорони психічного здоров’я, забуваючи про ідеологічних сусідів по минулому.
Вже двічі в Українському НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України відбулися такі неймовірно цікаві та актуальні зустрічі. Обмінялися досвідом та розповіли про свої досягнення, розчарування та ризики при реформуванні системи надання психіатричної допомоги, представники з України, Вірменії, Грузії, Казахстану та Киргизстану.
Закриття великих психіатричних лікарень в столиці Грузії та будівництво нових сучасних невеликих за межами міста поруч із відкриттям психіатричних відділень в соматичних лікарнях та зміни форми власності державної на приватну (єдина судова лікарня в Грузії – не є державною). Прийняття державного рішення про об’єднання психіатрії і наркології, створення Центрів психічного здоров’я замість дільничних психіатрів, з посиленням їх психологами та соціальними працівниками, та розробку відповідного плану заходів для вирішення даної стратегічної мети в Казахстані. Посилення компетентностей сімейних лікарів та виведення з підпорядкування МОЗ судово-психіатричної експертизи у Вірменії. Акцент на розширення повноважень первинної ланки та центрів громадського здоров’я в Киргизстані.
Такий обмін досвідом, пошук точок дотику та бажання кожної країни взяти найкраще з того, що вже впроваджено в іншій в сфері, привернули увагу фахівців ВООЗ, які координують роботу над національними стратегічними планами з питань охорони психічного здоров’я в різних країнах. Для надання світового досвіду зменшення розриву між потребою в наданні психіатричної допомоги та реально існуючою практикою в кожній країні, фахівці ВООЗ представили розроблений інструмент, що перекладений 20 мовами та імплементується сьогодні в 90 країнах світу. Безумовно, чітким показником зацікавленості міжнародної співпраці країн минулого СРСР та зміни в цих країнах системи охорони психічного здоров’я, являється присутність представників ВООЗ трьох рівнів – всесвітній, європейський та регіональний (Женева, Копенгаген та Києв). Невпевнена, що таке представництво буває часто! І все це попри залякування російських мас-медіа “українськими реаліями”.
І незважаючи, що представники деяких пострадянських країн сьогодні не підтримали Україну на засіданні країн-членів Ради Безпеки ООН, впевнена, що спільні наукові дослідження, відвідування країн, спілкування один з одним, вивчення досягнень кожного та проблемних питань гарантують нам мирне майбутнє.
Источник: obozrevatel.com
Читайте также: Сводки событий от ополчения.
Новости Украины.