Сьогодні у День безпечного інтернету Уповноважений з прав людини проводить акцію #STOP_SEXтинг. Мета її – зупинити розповсюдження дитиною інтимної інформації про себе: переписки та фото.
Які реальні об’єми цієї проблеми у нас – говорити складно. Ця тема "закрита" для обговорення. Бо по-перше, в Радянському Союзі сексу не було, і через 30 років обговорювати це все ще складно. Особливо з дітьми. По-друге, особливість підліткового віку – це формування приватності, часто надмірної. Особливо, якщо говорити про таку тему як інтимне життя. По-третє, масова культура продукує успішність оголеного (напівоголеного тіла). Тобто, обговорювати питання сексу з дітьми соромно, але відповідні моделі поведінки ("еротичне фото в "глянці" – шлях до успіху") нав’язуються прямолінійно.
Повернемось до секcтингу. У самому листуванні, які б теми там не порушувались, немає нічого страшного. Для старших – це спроба розмаїтити своє життя, а для неповнолітніх – засіб пізнати одну з найінтимніших сторін "дорослого" життя – власну сексуальність. А що робити, коли в школах про це не хочуть розповідати, а батьки постійно "морозяться" від цих тем?
Проблеми починаються тоді, коли це листування, обговорення чи обмін фото стає доступним для третіх осіб. Це може бути помста, коли ви розходитесь з бой- чи гьолфрендом. Але може бути і випадково: втрата телефону, злом аккаунту. Саме тоді може розпочатись те, що називається цькуванням. Переписка, фото, які мали інтимний характер, стають публічними. Бо першою особливістю інтернету є миттєве і просте розповсюдження електронної інформації. Можна прокинутись "відомим" вже наступного дня.
Проблеми виникають і тоді, коли переписка відбувається з анонімом. І друга особливість – така переписка може перерости в грумінг – сексуальну експлуатацію дитину. Або ж – стати засобом фінансового шантажу. Третя проблема – анонімність створює у дитини відчуття "маски", тобто дає можливість більше розкритись та пересилати інтимні повідомлення. Але анонімність в інтернеті – умовна, завжди можна зрозуміти хто це, особливо, якщо йдеться про фото.
І найголовніше. Пам’ятайте, що проблему краще розглядати не як "стоп_секстинг", а як "безпечний_секстинг" (без імен, без фото, без чіткої прив’язки до конкретної особи). Як би ви не намагались соціально придушити думки про секс, природні інстинкти візьмуть своє. Але, якщо створити дисонанс між гормонами та ставленням до інтиму, то це точно призведе до розвитку інших комплексів.
Тому, або ви говорите з дитиною про безпеку – в інтернеті, в приватному житті, або їй розповість якийсь анонімний аккаунт. І тоді буде соромно не за те, що у вашій голові існують певні табу, а за те, що не вберегли дитину.
Жми! Подписывайся! Читай только лучшее!
Источник: obozrevatel.com
Читайте также: Сводки событий от ополчения.
Новости Украины.