Фото: Генеральний штаб ЗСУ
Останні етапи переговорів щодо припинення війни в Україні продемонстрували, що Росія не має бажання відмовлятися від агресивних дій. Кремль прагне будь-якими методами показати хоча б формальні успіхи на полі бою, щоб використати їх як козир у нових раундах дипломатичних зустрічей та законсервувати під своїм контролем українські землі, що дозволить висувати ще більш нереальні умови.
Журналіст Коротко про спільно з військовим аналітиком Іваном Тимочком з’ясовував, які події можуть розгорнутися на фронті восени та які методи застосовуватиме Україна для тиску на окупанта з метою досягнення справедливих умов перемир’я.
Восени агресору складніше просуватимуться
– Росія фактично зірвала чергові перемовини, що свідчить про її намір активізувати бойові дії. Які сценарії ймовірні на фронті восени?
Військовий експерт Іван Тимочко. Фото: ФБ Іван Тимочко
– Не вважаю, що ситуація кардинально зміниться. Це зумовлено тим, що окупант не може оголосити тотальну мобілізацію для поповнення своїх лав. Навіть у разі ухвалення такого рішення, знадобиться як мінімум два місяці для підготовки нового контингенту. Додатково потрібно перекинути техніку, визначити зони розташування, узгодити завдання – все це вимагає часу.
Важливим фактором стане осіння погода – дощі та розмиті шляхи ускладнять логістику. Скорочення тривалості світлового дня також уповільнить наступальні дії росіян через брак сучасного оптико-електронного обладнання та приладів нічного бачення в їхніх підрозділах.
Зараз вони і так використовують максимум доступних ресурсів. Наприклад, головнокомандувач Сирський повідомив про звільнення трьох населених пунктів, а також про провал спроб противника розпочати наступ під Добропіллям з подальшим розгромом їхніх угруповань.
Напрямки півночі Слобожанщини та Сумщини, куди окупант перекинув підрозділи з Криму після двох ротацій, також залишилися зі втратами для них – кілька сіл повернуто під контроль України.
– На яких ділянках очікувати масштабних атак?
– Покровськ, Мирноград, Лиманський напрямок, Краматорськ, Слов’янськ.
– Чи зможуть окупанти оточити Покровськ?
– Ні, для цього їм потрібно значно посилити угруповання, що наразі неможливо. Крім того, міста Покровськ і Мирноград об’єднані спільною оборонною лінією, подолати яку буде вкрай складно.
– Чи правда, що на Покровському напрямку зосереджено понад 100 тисяч військових?
– Станом на зараз – так. Проте слід пам’ятати, що на піку активності там перебувало 150 тисяч. Зараз кількість менша, серйозного підкріплення не відбувається, хоча вони й передислокували частини морської піхоти та підрозділи дронорозвідки.
Знищення російських НПЗ – шлях до підриву економіки агресора
– Які події ймовірні на Запорізькому напрямку?
– Складно передбачити, але ворог може намагатися наступати вздовж Дніпра з метою створення загрози Запоріжжю. Однак це швидше відволікаючі маневри.
– Чи маємо ми ресурси для протидії на Запоріжжі та Покровську?
– Звісно, противник усвідомлює, що зустріне серйозний опір. Деталізувати нашу готовність на цих напрямках зараз недоцільно.
– Чи можуть українські удари по НПЗ стати критичними для російської економіки?
– Безсумнівно, адже нафтогазовий сектор – основа бюджету РФ. Крім того, ці об’єкти забезпечують паливом техніку на фронті. Їхнє знищення послаблює як економіку, так і армію окупанта.
Враховуючи технологічну складність відновлення НПЗ, їх руйнування загострюватиме кризу та порушуватиме логістику. Після інтенсифікації наших атак ціни на нафту різко зросли, що викликало побоювання щодо скорочення експорту російських енергоносіїв.
Вже зараз у РФ фіксують дефіцит авіапалива та бензину АІ-95. Однак важливо розуміти: Путін готовий забрати останнє у громадян заради функціонування армії.
– Чи працює час на нашу користь?
– Час – поняття умовне. Ситуацію можуть змінити раптові події: втручання третіх країн, рішення світових лідерів або дії держав «осі зла» (Північна Корея, Іран, Китай), які підтримують агресора.
Для Путіна конфлікт в Україні – питання збереження влади
– Коли Росія погодиться на перемовини?
– Важко передбачити. Для Путіна ця війна – питання виживання режиму. Він постійно шукатиме нові приводи для ескалації. Зміни можливі лише у разі повстання у армії РФ або колапсу їхньої економіки.
– Чи продовжуватимуть США та Трамп тиснути на Україну заради поступок?
– Трамп орієнтований на власне збагачення та інтереси близьких до нього корпорацій. Ймовірно, він обере шлях найменшого опору, тиснучи на Україну через її залежність від американської допомоги.
– Чи варто розраховувати на його підтримку?
– Покладатися треба лише на себе. Наша рішучість у захисті країни приваблює союзників. Слабкість ж спровокує оточуючих до вигідних рішень за наш рахунок.
Источник: kp.ua