Уряд Грузії днями випустив заяву, у якій перерахував “хибні” дії української влади, “які кричуще суперечать традиційній дружбі між двома країнами та народами”.
На вимоги грузинського уряду відреагував голова парламентської фракції керівної української партії “Слуга народу” Давид Арахамія, який назвав грузинську владу прокремлівською і висунув низку зустрічних претензій.
Навіть без цього загострення зрозуміло – сьогоднішні відносини України з офіційною владою Грузії досить проблематичні та складні. Переважна більшість грузинського народу підтримує Україну, бажає нашої перемоги і так само ненавидить російських окупантів, що природно, адже Росія захопила п’яту частину Грузії: Абхазію та Південну Осетію.
Водночас офіційна влада не стала приєднуватись до антиросійських санкцій, відмовляється постачати Україні зброю та загалом узяла курс на зближення з Москвою, наприклад, відновивши авіасполучення з РФ.
Через недружні дії Україна відкликала свого посла з Грузії у березні 2022 року, що означає серйозне погіршення відносин між країнами. Грузія також не має свого посла в Україні.
Чому відносини України та Грузії сьогодні далекі від дружніх – у матеріалі OBOZ.UA.
Грузинські претензії
У своїх претензіях Грузія зазначає, що низка рішень української влади “кричуще суперечить” дружнім відносинам. Серед них різкі заяви стосовно Саакашвілі та фактичне видворення грузинського посла з України. Окрім того, Тбілісі вимагає від нашої країни видати двох урядовців часів Саакашвілі – колишнього генерального прокурора, ексглаву мін’юсту Грузії Зураба Адеїшвілі та колишнього заступника міністра внутрішніх справ Грузії Георгія Лорткіпанідзе. Мовляв, хочете нормальних відносин, то віддайте їх нам.
“Особливе занепокоєння викликає перебування Зураба Адеішвілі на посаді радника генерального прокурора України та Георгія Лорткіпанідзе на посаді заступника голови Служби контррозвідки України. Незважаючи на те, що прокуратура Грузії неодноразово зверталася до української сторони з проханням передати цих осіб, українська влада не виявила необхідної поваги до грузинської держави і не передала злочинців”, – йдеться у заяві.
Українська відповідь
“Прокремлівська влада висуває якісь вимоги щодо видачі наших громадян для нормалізації відносин”, – заявив голова фракції партії “Слуга народу” Давид Арахамія.
За його словами, якщо дійсно говорити про “нормалізацію”, то для цього є план. По-перше, випустити з в’язниці та повернути українського громадянина Міхеіла Саакашвілі. По-друге, припинити пряме авіасполучення з РФ і допомагати агресору ухилятися від санкцій. Тоді й нормалізація відносин відбуватиметься легко.
Влада Грузії вже зреагувала на ці пропозиції – нічого з цього переліку виконувати не буде. Про це заявив генеральний секретар керівної партії “Грузинська мрія”, мер Тбілісі Каха Каладзе, у минулому гравець київського “Динамо”.
Новий уряд Грузії має російський “орієнтир”
Активний курс на зближення з Москвою розпочався з уряду Іраклія Гарібашвілі від партії “Грузинська мрія”. Її створив колишній прем’єр-міністр і проросійський бізнесмен Бідзіна Іванішвілі.
У щорічній доповіді, яку представляють перед Мюнхенською конференцією з безпеки, ця людина згадується як “проросійський олігарх Бідзіна Іванішвілі”. Таке формулювання стосовно нього з’явилося вперше у міжнародному документі високого рівня.
Згідно з даними грузинської опозиції, Іванішвілі володіє декількома компаніями в Росії та управляє своїм бізнесом та активами через довірених осіб. Його родичі також займаються там “активною підприємницькою діяльністю”. Що, звісно, неможливо без дозволу російської влади. Це підтверджує і той факт, що двоюрідний брат Іванішвілі Уча Мамацашвілі має спільний бізнес із людиною, близькою до Путіна, генералом КДБ і колишнім губернатором Санкт-Петербурга Полтавченком.
Не так давно в Грузії затвердили новий уряд та прем’єр-міністра. Цю посаду обійняв лідер “Грузинської мрії” Іраклій Кобахідзе, відомий антизахідною риторикою. Також раніше він звинувачував Україну у спробі розв’язати війну на грузинській території, а до цього казав, що країни ЄС і США намагаються втягнути грузинів у російсько-українську війну.
Саме він у 2019 році, будучи спікером парламенту, запросив до зали засідань прокремлівську організацію – Міжпарламентську асамблею православ’я. На його запрошення голова асамблеї, російський православний комуніст (у Росії і таке буває) Гаврилов, сів у крісло спікера. І це у той час, коли РФ для грузинів – країна-окупант, яка захопила Абхазію та Південну Осетію.
Звичайно, грузини такого не стерпіли. Аби заспокоїти суспільство, провокатора Кобахідзе було звільнено, але вже зовсім скоро він отримав посаду голови провладної партії, ставши фактично ідеологом політики покращення відносин з РФ та активним критиком України. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, коментуючи слова Кобахідзе, зауважувала, що вони “лунають в унісон із російськими наративами”.
Взаємовідносини на низькому рівні
Грузинська влада говорить про свою відданість прозахідному курсу, але опозиція постійно звинувачує її у служінні інтересам Кремля та “російських методах” боротьби з опонентами.
Ось декілька фактів. Нинішня грузинська влада намагалася продавити закон про іноагентів за російським зразком, але марно: народ не дав цього зробити. Грузія від початку повномасштабного вторгнення відмовляється вводити санкції проти Росії та допомагати Україні зброєю, а грузинська влада почала поширювати проросійські наративи про війну. Росія має змогу сьогодні через Грузію отримувати товари подвійного призначення.
У 2023 році Путін скасував візовий режим для громадян Грузії, а також заборону на повітряні перевезення з РФ до Грузії, що діяла з червня 2019 року. В МЗС України заявили, що таке рішення є “політичною компенсацією” за відмову Грузії запровадити нові санкції проти РФ.
Офіційна влада Грузії не підтримала рішення Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) від 13 жовтня 2023 року про визнання президента Росії диктатором, а саму Росію – диктатурою. Члени керівної партії “Грузинська мрія” просто не взяли участь у голосуванні. За резолюцію ПАРЄ проголосувала лише одна представниця опозиційної грузинської партії “Громадяни”.
Також 2022 року керівна партія Грузії не приєдналася до заклику визнати Росію терористичною державою.
Треба продовжувати діалог
“Коли грузинський уряд вимагає повернення людей, які вже стали громадянами України, то ми не можемо їх видати, хоча б тому, що, по-перше, немає правових підстав для цього, а, по-друге, Конституція забороняє видавати власних громадян. Тобто така вимога не обґрунтована ані юридично, ані політично”, – таку думку в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA висловив народний депутат України, голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
“Грузію ми розглядали довгий час як стратегічного партнера, але сьогоднішні наші відносини досить неоднозначні. Можливо, у нас є певні завищені очікування від цієї країни, можливо, ця планка очікувань вища, ніж до інших держав Кавказу. Адже від Вірменії чи Азербайджану ми не вимагаємо того, чого прагнемо отримати від Грузії.
Так, ця країна долучилась до першого пакета санкцій ЄС проти Росії, але вже інші проігнорувала. На дипломатичному рівні Грузія підтримує Україну в рішеннях, які спрямовані на підтримку територіальної цілісності й суверенітету. Адже сама має території, які окупувала Росія.
З іншого боку, голосування в ПАРЄ стосовно визнання Путіна диктатором грузини фактично проігнорували. Мені важко сказати, наскільки це свідчить про зміну зовнішньополітичного вектора. Тому що уряд має віддзеркалювати настрої населення країни, а воно налаштоване проти Росії та Путіна. На мій погляд, нинішній грузинський уряд намагається якось маневрувати у цьому напрямі.
Стосовно негативних заяв із боку певних представників грузинської влади, то для нас вони є неприйнятними. Водночас у нас є доволі багато прибічників у Грузії. Треба спиратися на них. І продовжувати хоча б діалог, щоби підтримати наших друзів у цій країні. Треба намагатися, спираючись на здорові демократичні грузинські прозахідні сили, перетягнути її на правильний бік історії. Тому треба продовжувати діалог із Грузією”, – зазначив Олександр Мережко.
47
13
47
11
11
16
27100Підписатися
Теги
Источник: obozrevatel.com