Сі Цзіньпін побоюється змови на кшталт ''заколоту Пригожина'': чистка керівного апарату як підготовка до операції проти Тайваню

Доволі цікаві речі відбуваються за лаштунками вищого керівництва КНР, сфери, звідки інформація виходить вкрай обмежено, через надзвичайну закритість китайського режиму, особливо в умовах “холодного протистояння” із Заходом. Річ у тім, що вже понад місяць там відбуваються приховані “зникнення” посадовців з найвищих державних постів, а доля зниклих чиновників досі залишається невідомою. На це вже звертав раніше увагу OBOZREVATEL.

Низка загадкових зникнень у найвищому керівництві КНР

Так, за останні тижні зникли командувач ракетних військ КНР генерал Лі Ючао та його заступник Лю Гуанбінь – ймовірно, їх зникнення пов’язують з арештом за підозрою в корупції та недостатній боєготовності ракетних підрозділів. Також відсторонено одного з ідеологів китайської зовнішньої політики Ле Юйчен, який обіймав посаду заступника голови МЗС та голови Держуправління радіо та телебачення. Вважається, що він не зміг передбачити несприятливих для Китаю наслідків вторгнення Росії в Україну.

Відео дня

Також є інформація про зникнення з публічного поля міністра оборони КНР Лі Шанфу, а також Чжан Шеньміня, члена Центральної військової ради та секретаря комісії з перевірки дисципліни. Ця комісія вважається своєрідним “управлінням внутрішньої безпеки” серед найвищих посадовців країни, що є вельми показовим у цій ситуації. До цього ланцюга “зникнень” можна додати відставку голови МЗС Цін Гана на початку літа цього року, а також арешти та розслідування проти деяких мільярдерів, впливових представників фінансово-промислових кіл Китаю.

Китай знизив інтенсивність своїх зовнішньополітичних контактів

При цьому китайські дипломатичні зусилля останнім часом достатньо сильно втратили інтенсивність. Підтвердженням цього можна вважати те, що голова КНР Сі Цзіньпін не відвідав ані саміт G-20, ані засідання Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку. Окрім того, обидва ці заходи не відвідав навіть чинний голова китайського МЗС Ван I, що наводить на думки про певні побоювання Сі Цзіньпіна залишати країну із закордонними візитами. На відміну від “оптимістичних” версій такої поведінки, можна припустити дещо іншу картину того, що відбувається у вищих сферах китайського керівництва.

Сі Цзіньпін побоюється змови військових у стилі “пригожинського заколоту”

Тому однією з версій “кадрового хаосу” у військово-політичному керівництві КНР можна вважати побоювання Сі Цзіньпіна (як і кожного диктатора) можливості змови генералів та партноменклатури проти себе. Потрібно зазначити, що на невдалий, але дуже резонансний “заколот Пригожина” китайські експерти та ЗМІ Китаю відреагували дуже нервово, тому не дивно, що це справило неабиякий вплив на самого Сі Цзіньпіна. Відтак можна припустити, що голова Китайської Народної Республіки заздалегідь “зачищає” сфери найвищого керівництва країни напередодні якихось серйозних подій, які він готує.

Триває “чистка незгодних” перед можливим вторгненням у Тайвань

Виходячи з цього, єдиною “великою подією”, яку може найближчими місяцями готувати Китай та особисто Сі Цзіньпін – це військова операція, яку Пекін називає “поверненням Тайваню” під свій контроль. Це витікає як із постійних заяв, які озвучуються найвищим керівництвом КНР, так і з фактів масштабних наземних військових навчань на материковій стороні Тайванської протоки. Так, у ході навчань 24 вересня цього року Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) здійснила пуски далекобійних крилатих ракет, а також залпи з РСЗВ великих калібрів та маневри десантних військ. Крім того, навколо Тайваню було розгорнуто 103 військових літаки та 20 бойових кораблів, що свідчить про відпрацювання блокадної операції проти острова.

Отже, є дуже багато фактів підготовки Китаєм воєнної операції проти Тайваню. Можна очікувати, що через певний час Сі Цзіньпін висуне ультиматум тайванському керівництву на кшталт того, який висунув НАТО Володимир Путін. Саме на випадок невиконання й готується силова операція, тому залишається відкритим тільки питання часу. Тому нещодавні репресії в керівництві Китаю можуть бути спрямовані на відсторонення тих, хто не підтримує ідею воєнного вторгнення, посилаючись, наприклад, на масштабні невдачі Росії, яка півтора року тому теж намагалась блискавично провести кількаденну переможну воєнну операцію проти України, а сьогодні вже не завжди може знайти достатньо сил для захисту власних територій.