Рада не змогла заборонити УПЦ МП в Україні, нардепи заговорили про "розкол": що буде далі

У вівторок, 23 липня, ухвалення у другому читанні законопроєкту №8371, який отримав неофіційну назву “закон про заборону УПЦ МП”, було зірвано. Це стало результатом позиції не лише проросійськи налаштованих опозиційних депутатів, а й представників провладної партії “Слуга народу”, які відмовилися голосувати. Чи призведе це до розколу в парламентській більшості і чи варто очікувати наприкінці серпня результативного голосування з цього питання, розбирався OBOZ.UA.

Відео дня

Лакмусовий папірець

Верховна Рада закрила свою пленарну роботу майже на місяць. Причина – члени депутатських груп у вигляді “залишків” ОПЗЖ, а також деяких депутатів партії “Слуга народу”, які приєдналися до них, виступили проти розгляду законопроєкту №8371. Зі свого боку патріотично налаштовані нардепи заблокували трибуну. Наступне засідання має відбутися в 20-х числах серпня. І має стартувати з цього самого питання.

“Те, що голосування про заборону московської церкви в Україні зірвалося через позицію низки “слуг”, – безсумнівно. Частина депутатів цієї фракції після голосування закону за продовження воєнного стану та мобілізації одразу вийшла із зали. Артем Культенко, Давид Арахамія… Це одні з тих, хто за день до цього активно перешкоджали включенню законопроєкту до порядку денного”, – говорить у коментарі OBOZ.UA член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська.

На її думку, частина депутатів від партії “Слуга народу” опинилися в одному окопі з проросійськими депутатами невипадково, оскільки можуть мати зв’язки із країною-агресором – бізнесові чи релігійні.

“Важко сказати, чи станеться тепер розкол у монобільшості, але ризик, що це трапиться, є. Ставлення до РПЦ стало для наших депутатів свого роду лакмусовим папірцем”, – каже Соломія Бобровська.

Винні дві поправки?

Дуже симптоматичною стала заява нардепа від “Слуги народу”, голови парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва буквально одразу після провалу голосування.

“У нас більшість фракції “Слуга народу” готова голосувати за цей законопроєкт, але керівництво фракції у вівторок блокувало його внесення до порядку денного. І такі його (керівництва фракції. – Ред.) дії фактично ліплять ярлик зрадників на всіх. Це дуже важливо наголосити, тому що з боку створюється враження, що “Слуга народу” – це таке “ватне болото”. Але це неправда. У нашому міжфракційно-міжгруповому об’єднанні, яке підтримує законопроєкт 8371, позиція жорстка. Ми пообіцяли: якщо до нас не дослухаються, то далі ми голосуватимемо лише за ті закони, які безпосередньо пов’язані з обороноздатністю, і більше ні за які, доки не буде проголосовано 8371″, – зазначив Микита Потураєв.

У коментарі OBOZ.UA Микита Потураєв зазначив, що погоджувальна рада ВР мала різночитання щодо двох поправок. Перша стосується того, щоб експертна комісія з перевірки афілійованості церкви із закордонними центрами впливу не повинна бути залежною від виконавчої влади (зараз згідно із законопроєктом, її повинна створювати Держслужба з етнополітики). Друга поправка пов’язана з тим, що хочуть збільшити час, який надається церкві, щоб позбутися афілійованості з Москвою. Норму в шість місяців, прописану в законопроєкті, хочуть збільшити до року.

“Але я вважаю це рішення помилковим. Законопроєкт можна було проголосувати ще у вівторок, за нього було 240 голосів, навіть 250. І потім уже внести зміни до закону. А з тим, що ухвалення закону про заборону УПЦ зірвалося через позицію частини депутатів партії “Слуга народу”, це неправда. До речі, саме завдяки більшості було проголосовано, що у серпні на першому засіданні Верховної Ради першим питанням на порядку денному стоятиме ухвалення законопроєкту 8371. Це рішення протокольне, і його не змінити”, – каже Микита Потураєв.

Утім самі “слуги” визнають, що із 233 депутатів-членів фракції підтримують заборону проросійської УПЦ понад 150.

“Те, що законопроєкт не було ухвалено через позицію частини депутатів партії “Слуга народу”, не зовсім правильно. Була робоча група із членів профільного комітету та держслужби з етнополітики, було вирішено доопрацювати суто технічні питання. Так, серед найбільшої фракції ВР є противники законопроєкту, але більшість – прихильники, їх понад 150 осіб. Тому говорити про удар по парламентській монобільшості, тим більше про розкол, я не став би”, – говорить OBOZ.UA член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.

Історія закону півторарічної давності

Законопроєкт №8371 “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій” було подано на розгляд до Верховної Ради ще 19 січня 2023 року. Рівно через дев’ять місяців, 19 жовтня, документ було ухвалено у першому читанні 267 голосами. Проти було 15 осіб, не голосувало 17, утрималися від голосування двоє.

Але вже наприкінці листопада 2023 року серед народних депутатів було ухвалено рішення надіслати законопроєкт на експертизу до Венеційської комісії: а чи не порушує документ права громадян України на свободу світогляду та віросповідання?

Поряд із колишніми членами ОПЗЖ документ підписали 19 “слуг”. Венеціанська комісія відповіла, що все гаразд, законопроєкт нічого не порушує.

У Держслужбі з етнополітики законопроєкт, який має бути проголосований у другому читанні у серпні, вважають мало не ідеальним.

“Після першого читання до законопроєкту було внесено близько 1200 поправок, всі вони розглянуті, багато з них були відхилені. До цього документа у мене є всього два невеликі зауваження, не говоритиму яких. Загалом законопроєкт хороший. Він відповідає умовам Ради Європи і всім стандартам зі свободи совісті“, – говорить у коментарі OBOZ.UA голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський.

Законопроєкт може затягти заборону УПЦ на роки

Слід зазначити, що у документі УПЦ прямо не згадується. Йдеться лише про заборону діяльності у нашій країні релігійних організацій, керівний центр яких перебуває у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

Ця відсутність конкретики викликає чимало нарікань у низки українських експертів.

“Закон дуже спокійний, можна сказати, беззубий. Light version. Діяльність відповідних релігійних організацій, згідно з текстом законопроєкту, може бути припинена в судовому порядку, але уявіть, скільки в УПЦ різних юридичних осіб. Їх тисячі! І процес запобігання діяльності в Україні проросійської церкви може розтягнутися на довгі роки. Адже для РФ існування в Україні філії РПЦ – це потужний важіль впливу. Взагалі важливо усвідомлювати, що заборона УПЦ – це питання не релігії, а національної безпеки України”, – каже OBOZ.UA завідувачка відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди Людмила Філіпович.

Але навіть такий помірний закон може стати бікфордовим шнуром для вибуху всередині парламентської монобільшості.

“Точно відповісти на те, чи станеться розкол, можна буде в останню декаду серпня. Тоді ми побачимо, чи розпочнеться в парламенті ще потужніше протистояння”, – резюмує Соломія Бобровська.