Фото: ФБ Кароль Навроцкий
Песимістичні прогнози щодо кроків новообраного президента Польщі Кароля Навроцького стосовно України починають знаходити підтвердження. Він заблокував законодавчу ініціативу, яка продовжувала до березня 2026 року систему підтримки українських біженців. Паралельно польський лідер запропонував Сейму закріпити заборону на «бандерівську символіку» на території держави.
Чи свідчить це про відхід найближчого сусіда України від попередньої позиції? І яких інших ініціатив очікувати від нової влади у Варшаві? Журналіст Коротко про обговорив ці питання з політичним аналітиком та керівником Інституту світової політики Євгеном Магдою.
Скасування програми «800+» для українців – спроба продемонструвати піклування про поляків
– Чому Кароль Навроцький діє радикальніше порівняно зі своїм попередником Анджеєм Дудою, який також належав до правої партії «Право і справедливість» (ПіС)?
– Навроцький не є представником “ПіС”, вони лише підтримали його під час виборів. Він виступає кандидатом від усіх правих кіл Польщі. Не варто ілюзіювати, що політики з одного середовища автоматично продовжують курс попередників.
Політолог Євген Магда Фото: ФБ Євген Магда
Ідея ветувати закон про підтримку українців виникала ще за часів колишнього президента Анджея Дуди. Проте цей намір постійно уточнювався, а нові корективи вже вноситься Навроцьким.
Припинення програми «800+» (щомісячні 800 злотих на дітей українських біженців до 18 років) – це інструмент Навроцького для демонстрації турботи про польських громадян. Однак це рішення суперечливе, адже мова йде про дитячу допомогу, яка в Польщі призначається лише вразливим категоріям біженців. Враховуючи високий рівень релігійності поляків, такий крок виглядає нелогічним з точки зору християнської етики – відбір коштів у тих, хто не може себе захистити і змушений шукати притулку за кордоном.
Як зазначають численні польські експерти, це рішення викликає суперечки, але варто врахувати, що тема скасування «800+» обговорювалася під час президентської гонки не лише Навроцьким, а й його конкурентом від «Громадянської платформи» Рафалом Тшесковським. Отже, це частина загальнопольського дискурсу.
Заборона українських державних символів у Польщі неможлива
– Про які саме «бандерівські символи» йдеться в ініціативі Навроцького – тризуб, жовто-блакитний чи червоно-чорний прапор?
– Недостатньо ясно, що саме планують забороняти. З історії відомо, що ОУН (Б) Степана Бандери та ОУН (М) Андрія Мельника мали різні символи: мельниківці використовували тризуб із мечем, які засуджували Бандеру. Як тоді поляки відрізнятимуть «бандерівський» символ від інших?
Спроба Навроцького ототожнити так званий “бандеризм” з нацистською чи радянською символікою виглядає дивно, враховуючи, що незалежної України з її атрибутами у 1939 році не існувало. Отже, боротьба з цими символами має політичні, а не історичні мотиви.
– Чи призведе це до заборони державних символів України – тризуба чи національного прапора?
– Абсолютно виключено, адже це спричинило б масштабний дипломатичний конфлікт, на який розсудливі польські політики не підуть.
– Навроцький збирається обмежити держдопомогу українцям, що в основному вплине на вихідців із східних регіонів України. Як це пов’язано з боротьбою проти «бандеризму»?
– Логіка полягає в демонстрації пріоритету інтересів польських громадян. Однак питання полягає не у порівнянні рівнів захисту, а в необхідності фінансування соціальних програм для власних громадян іншими методами.
– Чи не завдасть вето на закон шкоди польській економіці, враховуючи, що українські біженці відкривають бізнес, сплачують податки, які за даними перевищують обсяги офіційної допомоги?
– Сума внесків значно більша. Але Навроцький не відповідає за економіку – це прерогатива уряду його опонента Дональда Туска. Це рішення можна розглядати як політичний удар по правлячій коаліції.
– Яку позицію займає прем’єр Туск щодо скасування виплат і «бандерівської» теми?
– Існує помилкова думка, що проєвропейські погляди Туска роблять його автоматично проукраїнським політиком. Проте саме він нещодавно виступав за скасування торговельних пільг для України, що стосується всього ЄС.
– На яку аудиторію розраховані популістські заяви Навроцького – старше чи молодше покоління?
– Це питання ідеології, а не віку. Його ціль – консервативний електорат. Навроцький позиціонує себе ближче до ультраправої «Конфедерації», ніж до підтримавшої його «ПіС».
– Хто переважає серед прихильників правих сил – молодь чи старші?
– Серед виборців «Конфедерації» кожен третій – молодь до 30 років.
Порівняння Навроцького з Трампом некоректне
– Чи пов’язана активізація Навроцького з його майбутнім візитом до США?
– Можливо, це реакція на відсутність польського представника на переговорах у Вашингтоні 18 серпня. Європейські лідери були присутні, а Польщу не запросили.
– Чи є це проявом польського гонору через виключення з переговорів?
– Політики рідко керуються лише емоціями.
– Про що Навроцький говоритиме з Трампом? Чи наслідуватиме його курс щодо України?
– Компетенція президента Польщі не включає питання зовнішньої допомоги. Крім того, Польща отримує вигоду від продажу зброї Україні, тому пряме порівняння з Трампом недоречне.
Зараз у Польщі живе 993 тисячі українців, які мають статус тимчасового захисту. Фото: gettyimages.com
Україні варто уникати конфронтаційної тактики
– Як реагувати на дії Польщі? Чи варто, наприклад, висувати вимоги щодо компенсацій за операцію «Вісла»?
– Дзеркальні претензії до стратегічного партнера не є ефективними. Потрібно змінити формат діалогу, щоб зупинити ескалацію взаємних звинувачень.
– Чи призведуть ініціативи Навроцького до тривалого погіршення відносин?
– Відносини мають циклічний характер. Після спаду завжди настає підйом, адже обидві країни мають спільні стратегічні інтереси.
– Як відповісти на те, що Бандеру в Польщі вважають злочинцем, тоді як в Україні – героєм?
– Потрібно діяти через консультації та пошук компромісів, уникаючи кроків, що загострюють протиріччя.
– Чи не призведе це до територіальних претензій на західні області України?
– Тема «східних кресів» – переважно продукт російської пропаганди. Відповідальні польські політики її не піднімають.
Источник: kp.ua