Перша спроба з 2009 року: як реформи статутних договорів ЄС позбавлять Угорщину і Ко впливу на Євросоюз

Доволі цікаві процеси відбуваються в керівних структурах Європейського Союзу. Йдеться про те, що 22 листопада Європарламент із мінімальною перевагою (291 – за, а 274 – проти) проголосував за зміну статутних договорів ЄС. Варто зазначити, що цей проєкт змін готувався з кінця 2021 року, а протягом минулого року пройшов прискорене опрацювання пропозицій. Зазначається, що це перша з 2009 року спроба переглянути статутні договори ЄС.

Відео дня

Основні пропозиції майбутнього проєкту реформ

Необхідно детальніше зупинитися на основних моментах у проєкті реформ, які також мають величезне значення для України. По-перше, кількість представників Єврокомісії як вищого виконавчого органу ЄС може бути скорочена до 15 замість представника від кожної країни. Потенційно країни з проросійськими урядами (Угорщина, Словаччина) можуть втратити місце єврокомісара і як наслідок позбутися можливості ветувати рішення ЄС. По-друге, у планах є розширення прав Єврокомісії у питаннях зовнішньої політики, безпеки, військової промисловості, захисту кордонів та надання допомоги країнам, що постраждали від агресії. По-третє, і це дуже важливо, планується спростити та прискорити процедуру позбавлення права голосу країни-члена, яка не відповідає цінностям ЄС.

Цей момент дасть змогу отримати вагомі важелі впливу на чинні уряди Угорщини та Словаччини, які дозволяють собі антиєвропейську та проросійську риторики та дії. По-четверте, плануються фундаментальні зміни до самої процедури голосування. Зокрема, розглядається можливість замінити принцип “одностайності” в голосуванні на принцип “кваліфікованої більшості”. Тому для ухвалення рішення має проголосувати проста більшість країн, які представляють понад 50% населення Євросоюзу, що унеможливить вплив Росії на ЄС через невеликі країни з корумпованими урядами, як це сталось у випадку з Угорщиною та Словаччиною.

Німеччина – головний лобіст реформ Євросоюзу

Також необхідно зазначити, що головними лобістами цієї реформи статуту ЄС є країни Західної Європи, особливо Німеччина, яким недосконала бюрократична система ухвалення рішень заважає проводити сталу політику розвитку Євросоюзу та захисту його інтересів. Характерним є й те, що цей проєкт від Німеччини в Європарламенті підтримали представники всіх політичних партій Бундестагу. Фактично це може свідчити про одностайне розуміння всіма політичними силами Німеччини, що в майбутньому їхня країна має повернути собі лідерство в ЄС, причому як у сфері управління, так і у сфері безпеки. Принаймні саме до цього йде ситуація, особливо щодо російсько-української війни, адже Німеччина стала другим після Сполучених Штатів постачальником зброї, боєприпасів, а також фінансової та іншої допомоги для України.

Розгляд проєкту реформ ЄС йде вдало, проблема лише у фінальному консенсусі всіх країн

Для реалізації перерахованих вище змін у статутні договори ЄС потрібно зробити ще кілька процедурних кроків. Уже було подано звернення до країни, яка головує в Раді ЄС (нині Іспанія), з проханням відкрити конвенцію про реформування договорів ЄС та передати цей запит до Європейської ради. Відповідно, уряд Іспанії повідомив, що це питання буде включено у порядок денний на найближчому саміті ЄС в грудні 2023 року. Після цього на грудневому саміті має бути проголосоване відкриття конвенції щодо реформи статутних договорів, причому для ухвалення рішення достатньо буде простої більшості голосів. Це означає, що заблокувати цей процес у проросійських країн ЄС фактично не вийде.

Однак найбільша проблема полягає в тому, що зрештою фінальний проєкт змін має бути затверджений консенсусним погодженням всіх країн ЄС. Саме на цьому етапі й можуть виникнути основні проблеми у позиції країн, таких як Угорщина чи Словаччина. Тому найбільш дієвим засобом впливу на головних гальмівників ухвалення рішень є обмеження чи скасування фінансової допомоги, що насправді є критичним для тієї ж Угорщини. Тому приклад нещодавнього розблокування Євросоюзом дотацій Угорщини для подолання наслідків пандемії може бути свідченням початку впливу на угорський уряд.

Тож реформи, які зараз розглядаються в Європарламенті, можуть стати без перебільшення якісно новим етапом функціонування ЄС та його ефективності. Головним питанням залишається лише те, чи вистачить у євробюрократів політичної рішучості довести тиск на Угорщину до кінця, аби вона не заблокувала фінальне ухвалення змін до статутних договорів. Саме тому є велика ймовірність, що такий варіант не виключений і десятки країн Євросоюзу знову будуть залежати від амбіцій одного чи двох корумпованих проросійських режимів.

55

55

0

5

8

0

0

94Підписатися

Теги

Источник: obozrevatel.com

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *