Фото: Getty Images
3 вересня КНР планує організувати масштабний військовий парад на знак відзначення завершення Другої світової війни та капітуляції Японії. Очікується, що подію відвідають понад 20 керівників держав, включаючи російського та північнокорейського лідерів Володимира Путіна і Кім Чен Ина. Останніми роками спостерігається тенденція до посилення активності Пекіна у глобальній політиці з претензіями на лідерські позиції.
Як Китаю це вдалося, які стратегії використовують його керівники, і яких дій варто очікувати від Пекіна щодо війни в Україні та світових подій — на ці та інші питання журналісту Коротко про відповіла експертка Української асоціації китаєзнавців, науковиця Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України Віта Голод.
Китай не є універсальним творцем світового ладу
– Навіщо Китай влаштовує цей парад і яке послання він хоче передати світові?
Китаєзнавець Віта Голод. Фото: sinologist.com.ua
– Подібний захід КНР проводить уперше за останнє десятиліття: попередній відбувся у 2015-му на 70-річчя капітуляції Японії. Для Сі Цзіньпіна ця подія має кілька символічних аспектів. По-перше, вона слугує інструментом політичної легітимації та формування історичної пам’яті у вигідному для КПК ключі. Хоча перемогу над японськими імперіалістами здобув тодішній уряд Гоміньдану за підтримки США, саме Компартія Китаю присвоює цю спадщину, акцентуючи власну історичну роль.
Парад, звісно, має й військово-символічне значення. Це демонстрація новітніх військових технологій КНР: гіперзвукових ракет, підводних дронів, літаків радіолокаційного спостереження KJ-600 для авіаносців, нових крилатих ракет із гіперзвуковими боєголовками. Такі покази мають підкреслити технологічні досягнення та готовність Китаю конкурувати з провідними державами у сфері оборонних інновацій. Невипадково зараз КНР займає 4-те місце серед експортерів зброї (після США, Росії та Франції), контролюючи близько 5,2% світового ринку.
Що стосується військової потужності, варто зауважити: Народно-визвольна армія Китаю не має бойового досвіду з 1979 року (прикордонний конфлікт із В’єтнамом). Тобто реальну ефективність їхніх сил важко оцінити.
Загалом парад має стратегічний підтекст: Китай прагне утвердитися як глобальний військово-політичний гравець у відповідь на загрози, зокрема з боку США. Крім того, на тлі посилення націоналістичних настроїв у країні, захід має важливе патріотичне значення для внутрішньої аудиторії.
– Яку позицію займає Китай у сучасній системі міжнародних відносин?
– КНР сьогодні — ключовий економічний і політичний гравець: постійний член РБ ООН, учасник СОТ та інших міжнародних організацій. Більшість глобальних процесів відбуваються за участі або врахуванням позиції Пекіна. Хоча офіційно Китай називає себе регіональним лідером, через ініціативи типу «Поясу і Шляху» він фактично лідирує серед країн Глобального Півдня.
На мою думку, Китай варто сприймати не як універсального творця світопорядку, а як селективного регулятора — сильного в економічних сферах (торгівля, інфраструктура, цифрові технології), але слабшого в питаннях прав людини та плюралізму.
Мудрі радники втримали Трампа від відвідин параду в Пекіні
– Парад відвідають Путін і Кім Чен Ин, але серед західних лідерів будуть лише Орбан, Фіцо та Вучич. Це ознака спільної опозиції США та Заходу?
– Не зовсім так. Серед гостей — численні лідери з Азії, включаючи представників АСЕАН та Центральної Азії. Важливо врахувати, що напередодні Китай проводить саміт ШОС у Тяньцзіні, тому багато учасників просто переїдуть до Пекіна. Я не бачу тут свідомого антизахідного меседжу.
До речі, запрошення надсилали й екс-президенту США Трампу. Та, на щастя, його відмовили від цієї ідеї. Західні лідери уникли б участі через присутність Путіна, що цілком передбачувано.
– Що це свідчить про позицію Пекіна?
– Китай формує коло союзників, зацікавлених у його інвестиціях або сприймають його як альтернативу Заходу. Це дозволяє йому створювати власну зону впливу, майже незалежну від західних країн.
В останні роки в країні спостерігається сплеск націоналізму. Фото: pexels.com
Україні загрожує зближення Росії та Китаю
– Сі Цзіньпін заявив про спільний захист інтересів Китаю та Росії для створення «справедливішого» світопорядку. Що це означає?
– Це продовження антизахідної риторики, яка ґрунтується на ідеї багатополярності та протистояння домінуванню США. Для України та Європи небезпека полягає в російсько-китайському альянсі. Пекін намагається представити його як стабілізуючу силу проти санкційного тиску Заходу. Спроби Трампа зблизитися з Росією для створення контрбалансу малоймовірно дадуть результат.
У документах США Китай фігурує як суперник
– Які відносини між Китаєм і Росією — рівноправне партнерство чи залежність Москви?
– Уникаючи терміну «вісь зла», я б назвала це прагматичним альянсом. КНР уникає формальних військових блоків, позиціонуючи себе як позаблокову силу. Для Пекіна важливо зберігати свободу маневру у відносинах із ЄС та США.
– Які відносини у Китаю з США?
– Згідно з документами часів Трампа, КНР визнається «суперником» (adversary). Ця характеристика використовується у військових доктринах та інвестиційній політиці.
– Чим завершиться торговельна війна з США?
– Важко передбачити. Сторони планують укласти угоду до кінця року. Що стосується військової конфронтації, Трамп явно прагне її уникнути.
На параді будуть представлені китайські гіперзвукові ракети. Фото: gettyimages.com
Позиція Китаю щодо України: «спеціальний нейтралітет»
– Який вплив має Пекін на Європу?
– Значний, особливо в економіці: КНР — другий торговий партнер ЄС. Проте європейські країни дедалі активніше зменшують залежність від Китаю в стратегічних галузях.
– Як сформулювати позицію Китаю щодо війни в Україні?
– Це «нейтралітет із китайським відтінком»: формальна дружба з усіма сторонами, але пріоритет — Росія та антиамериканська риторика. У китайському експертному середовищі поширена думка про відсутність реальної самостійності України у зовнішній політиці. Поки КНР не порушує «червоні лінії» (постачання зброї Росії чи пряма участь у війні), дипломатичні відносини зберігатимуться.
– Чому Китай фактично підтримує Росію, хоча заявляє про нейтралітет?
– Це поєднання факторів: географічна близькість, сприйняття Росії як спадкоємиці СРСР, стратегічний альянс проти США, а також інтенсивні культурні та економічні зв’язки. Москва десятиліттями будувала ці відносини.
Сьогодні Китай — визнаний центр світової економіки. Фото: pexels.com
Вплив Сі Цзіньпіна на Путіна переоцінений
– Чи може Китай примусити Росію припинити війну?
– Більшість китайських експертів вважають, що можливості Пекіна впливати на Москву обмежені. Китай має економічні важелі, але не зацікавлений їх використовувати.
– Чому Сі Цзіньпін привітав Україну з Днем Незалежності напередодні візиту Путіна?
– Це частина офіційної політики поваги до суверенітету України. Такий крок дозволяє зберегти образ нейтрального посередника.
– Як Україні будувати відносини з Китаєм?
– Уникати відкритої конфронтації, зберігаючи обережний діалог. Важливо чітко окреслити «червоні лінії» та контролювати можливі порушення санкцій китайськими компаніями. Це стимулюватиме Пекін до більш відповідальної політики.
– Чи може Китай напасти на Тайвань?
– Сі Цзіньпін вважає «возз’єднання» з Тайванем історичним завданням. Але Пекін надає перевагу ненасильницьким методам: економічному тиску та інформаційній війні. Тайвань, у свою чергу, готується до різних сценаріїв.
Одна з цілей параду – показати всю міць китайської армії. Фото: pexels.com
Источник: kp.ua