Вчені спостерігали за понад 13 тисячами осіб віком від 65 років протягом майже семи років. Результати дослідження виявили, які прості фізичні тести найкраще корелюють із продовженням життя.
Як рівновага корелює з тривалістю життя / © pexels.com
Літні люди, які демонстрували кращі результати у тестах на стійкість, м’язову силу та мобільність, мали вищі шанси прожити наступні сім років. Серед тестів, що найбільше вказували на це, виявилися два прості завдання: утримання рівноваги на одній нозі та швидке підняття зі стільця з короткою ходьбою.
Про це пише видання Earth.com, посилаючись на дослідження Лі-Лін Лян з Національного університету Ян Мін Чяодунг (Тайбей) та Чен-Де Сюя з Національного університету спорту Тайваню.
Сім випробувань і майже сім років спостережень
Дані для дослідження були зібрані в рамках національної програми фізичної підготовки Тайваню. Учасники старшого віку пройшли сім стандартизованих тестів на спеціальних станціях, розташованих у різних частинах країни.
Загалом науковці проаналізували показники 13 423 осіб віком від 65 років. Ці дані були зіставлені з інформацією з Національної системи медичного страхування Тайваню. Потім дослідники відстежували показники смертності серед учасників до кінця 2022 року. Середня тривалість періоду спостереження склала майже сім років. За цей час померла 1631 людина.
Усі сім тестів були розроблені для оцінки чотирьох ключових аспектів фізичної форми: витривалості, сили, гнучкості, а також стійкості та спритності. Функція серцево-судинної та дихальної систем оцінювалася за допомогою двовилинної ходьби на місці. Для вимірювання сили використовувалися два завдання: підняття гантелі та максимальна кількість піднять зі стільця за 30 секунд. Гнучкість перевірялася, зокрема, за допомогою вправи, яка полягала в заведенні однієї руки за спину через плече, а іншої — за спину, з метою якомога ближче звести пальці рук.
Ще два тести були призначені для оцінки стійкості та спритності. Один із них вимагав від учасників якомога довше стояти на одній нозі із заплющеними очима. В іншому тесті учасники мали підвестися зі стільця, пройти 8 футів (приблизно 2,44 метра), обійти конус і повернутися на своє місце.
Під час силового тесту жінки використовували гантелі вагою 5 фунтів (близько 2,27 кг), тоді як чоловіки працювали з обтяженням 8 фунтів (приблизно 3,63 кг). Індивідуальні результати семи тестів також були об’єднані в загальний індекс фізичної підготовки.
Яке випробування найкраще прогнозувало довголіття
Для кожного з семи тестів учасники були розподілені на п’ять рівних за чисельністю груп відповідно до їхніх результатів — від найнижчих до найвищих.
Потім дослідники порівняли показники крайніх груп, додатково врахувавши фактори, які могли вплинути на рівень смертності. До цих факторів належали вік, стать, рівень доходу та освіти, регіон проживання, десять діагностованих хронічних захворювань та задекларований рівень фізичної активності.
Найбільш значущу різницю виявили у тесті, який полягав у піднятті зі стільця, подоланні дистанції 2,44 метра навколо конуса та поверненні назад.
У групі з 2621 учасника, які найповільніше виконали це завдання, за період спостереження померла 661 людина — майже кожен четвертий. Серед 2701 учасника з найкращими результатами було зафіксовано 133 смерті, тобто приблизно одна смерть на 20 учасників.
Навіть після коригування на інші фактори, у найшвидшої п’ятої частини учасників ризик смерті був на 41% нижчим порівняно з особами, які показали найповільніші результати.
Наступним за прогностичною цінністю виявився тест на стійкість на одній нозі: учасники з найкращими показниками мали на 50% нижчий ризик смерті порівняно з групою з найгіршими результатами. Для тесту з багаторазовим підняттям зі стільця різниця склала 55%, а для двовилинної ходьби на місці — 58%.
У тесті з підняттям гантелі показник становив 63%, а у випробуванні на гнучкість у сидячому положенні — 79%. При цьому загальний індекс, що об’єднував результати всіх семи тестів, показав 39% зниження ризику смерті та виявився більш інформативним, ніж будь-який окремий тест.
Чому здатність стояти на одній нозі виявилася важливою
Високі результати тесту на стійкість також були пов’язані з підвищеною ймовірністю виживання. Лян зазначила, що це було певним чином несподівано, оскільки вона очікувала побачити особливо сильний зв’язок між довголіттям та станом серцево-судинної та дихальної систем.
Стійкість, пояснила дослідниця, залежить від скоординованої роботи багатьох систем організму. Щоб утримати рівновагу на одній нозі, необхідні нормальний зір та достатня сила м’язів ніг. Вестибулярний апарат допомагає організму визначати положення голови, тіло повинно відчувати положення кінцівок, а мозок — обробляти та координувати всю цю інформацію.
Таким чином, незадовільний результат навіть такого простого й короткого тесту потенційно може свідчити про проблеми в декількох системах організму ще до того, як вони почнуть помітно впливати на повсякденне життя.
Ще одним можливим поясненням такого зв’язку можуть бути падіння. Слабкі ноги, проблеми зі стійкістю та сповільненість рухів можуть збільшувати ризик падінь та переломів стегна, що призводить до госпіталізації літніх людей. Водночас автори дослідження підкреслили, що безпосередній причинно-наслідковий зв’язок у межах цієї роботи не перевірявся.
Важливість окремих показників також варіювалася залежно від статі учасників. Для чоловіків найважливішими виявилися показники стійкості та спритності, тоді як серед жінок сила ніг мала приблизно таке ж значення, як і здатність утримувати рівновагу.
Тести надали більше інформації, ніж дані про захворювання
Дослідження також показало, що фізичні можливості людей одного віку можуть суттєво відрізнятися, навіть якщо вони мають однакові діагностовані захворювання.
Зв’язок між фізичною формою та подальшою тривалістю життя залишався значущим і після того, як науковці врахували наявні захворювання учасників. Різниця в задекларованому рівні фізичної активності також не змогла повністю пояснити отримані результати.
Лише 4399 учасників — приблизно третина всіх опитаних — повідомили, що вони дотримуються рекомендованих 150 хвилин помірної фізичної активності на тиждень.
За словами Лян, отримані дані свідчать про те, що об’єктивні тести фізичної форми можуть надавати додаткову інформацію про стан здоров’я людини, яку неможливо повністю отримати лише зі списку її діагностованих захворювань або з її оцінки рівня фізичної активності.
Які обмеження має дослідження
Водночас результати не означають, що тренування стояння на одній нозі або спроби швидше виконувати інші вправи самі по собі можуть знизити ризик смертності. Фізичний стан кожного учасника оцінювався лише один раз — на початку дослідження. У наступні роки повторних тестувань не проводилося. Таким чином, науковці встановили зв’язок між фізичною формою на момент тестування та подальшою тривалістю життя, але не довели, що покращення результатів у конкретній вправі безпосередньо знижує ризик смерті.
Крім того, п’ять груп, на які були розподілені учасники, були сформовані відповідно до показників саме цієї вибірки. Вони не є стандартизованими клінічними нормами, тому перехід із однієї групи до іншої не може розглядатися як конкретна медична мета.
Серед інших обмежень слід зазначити відсутність інформації про статус куріння. До вибірки також не були включені особи старші за 90 років та учасники з деменцією, наслідками інсульту або ампутаціями. Отже, дослідження не охопило частину літніх людей, для яких виконання таких фізичних завдань могло бути особливо складним.
Незважаючи на це, найбільший розрив у показниках смертності науковці зафіксували саме між найменш фізично підготовленою п’ятою частиною учасників та особами з кращими результатами. На думку Лян, саме група з найнижчим рівнем фізичної форми може становити особливий інтерес для майбутніх втручань.
Наразі дослідникам належить з’ясувати, чи змінюється подальший ризик для людини паралельно зі змінами її фізичної форми. Для отримання відповіді на це питання необхідні повторні обстеження тих самих учасників з інтервалами в кілька років.
Нагадаємо, раніше виявилося, що орган, який тривалий час вважався майже непотрібним після дитячого віку, пов’язаний зі зниженим ризиком розвитку раку, серцево-судинних захворювань та передчасної смерті.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати