Невидимий та резистентний до ліків грибок може ховатися на шкірі: науковці розкрили його таємницю

Стійкий до протигрибкових засобів збудник Candida auris демонструє унікальний механізм, що сприяє його колонізації на шкірі. Відкриття вчених може прокласти шлях до нових стратегій протидії цьому небезпечному мікроорганізму.

Штам Candida auris. Фото: Бібліотека зображень у сфері громадського здоров’я (PHIL) Центрів з контролю та профілактики захворювань (CDC) під ідентифікаційним номером #21796

Штам Candida auris. Фото: Бібліотека зображень у сфері громадського здоров’я (PHIL) Центрів з контролю та профілактики захворювань (CDC) під ідентифікаційним номером #21796

Резистентний до ліків грибок Candida auris здатний тривалий час перебувати на поверхні шкіри людини, а за умов зниження імунітету — спричиняти серйозні інфекційні захворювання. Науковці дослідили механізм, який дозволяє цьому патогену ухилятися від захисної реакції організму та закріплюватися у волосяних цибулинах.

Про це повідомило видання Gizmodo, посилаючись на результати дослідження, проведеного вченими Каліфорнійського університету в Сан-Франциско (UCSF).

Чим зумовлена небезпека грибка Candida auris

Вперше Candida auris був виявлений у 2009 році у пацієнта з Японії. Відтоді цей грибок став значною проблемою для систем охорони здоров’я. Однією з ключових причин є його здатність розвивати резистентність до протигрибкових терапевтичних засобів. Зокрема, зафіксовано штами, які не реагують на жоден з доступних класів таких медикаментів.

Загроза від C. auris також полягає в його здатності тривалий час співіснувати на шкірі здорової людини без проявів будь-яких симптомів. Для переважної більшості носіїв це не має жодних негативних наслідків. Однак у осіб з порушеною імунною системою цей грибок може викликати глибокі інфекції кровоносних шляхів.

Крім того, носії C. auris можуть сприяти його розповсюдженню у лікарняних установах та закладах довготривалого догляду. Передача можлива як через прямий контакт, так і через забруднені поверхні або медичне обладнання.

З метою з’ясування причин високої виживаності грибка на шкірі, дослідники провели експерименти в лабораторних умовах та на тваринах (мишах). Поведінку C. auris порівнювали з Candida albicans — спорідненим грибком, який також може спричиняти інфекції, проте значно гірше колонізує шкірні покриви.

Грибок знайшов «притулок» у волосяних фолікулах

Науковці встановили, що C. auris активно поселяється у волосяних фолікулах. Одночасно він активує специфічну реакцію імунної системи.

Так, у відповідь на Candida albicans, організм мишей продукував більшу кількість інтерлейкіну-17 (IL-17) — білка, що відіграє важливу роль у захисті від грибкових інфекцій. Однак у присутності C. auris переважав вивільнення інтерферону-гамма, який переважно задіяний у боротьбі організму з вірусами.

Дослідники виявили, що така імунна відповідь призводила до зниження синтезу IL-17, одночасно сповільнюючи процес оновлення клітин у волосяних фолікулах. Це створювало сприятливі умови для тривалого перебування C. auris на шкірі.

Наступні досліди дозволили вченим з’ясувати, що грибок модифікує структуру своєї зовнішньої клітинної оболонки, виставляючи назовні більшу кількість хітину — стабільної молекули, характерної для грибів.

Керівник дослідження, дерматолог та професор UCSF Дін Меррілл пояснив, що C. auris реагує на оточуюче середовище шкіри та модифікує локальну імунну відповідь, що дозволяє йому довше залишатися на шкірі та у волосяних цибулинах.

«Наше дослідження допомагає пояснити, чому після колонізації шкіри C. auris буває так важко позбутися: грибок відчуває сигнали з навколишнього середовища шкіри та реагує, перебудовуючи себе таким чином, що це сприяє виживанню, включаючи зміну локальної імунної відповіді для сприяння його збереженню в шкірі та волосяних фолікулах», — зазначив професор.

Як відкриття може допомогти в боротьбі з Candida auris

Науковці зазначають, що для більшості людей наявність C. auris на шкірі сама по собі не представляє значної небезпеки. Водночас інфекційні захворювання, спричинені цим грибком, хоч і залишаються відносно рідкісними, діагностуються дедалі частіше.

Якщо висновки наукової групи будуть підтверджені подальшими дослідженнями, зокрема з участю людей, вони можуть сприяти кращому розумінню специфіки C. auris та його здатності виживати на шкірі. Наразі науковці також працюють над розробкою нових протигрибкових препаратів та вакцин для лікування або профілактики інвазивних грибкових інфекцій.

Дослідники UCSF висловлюють надію, що їхня робота допоможе знайти й інші способи протидії C. auris. Зокрема, отримані дані можуть вказати на нові потенційні мішені для методів, спрямованих на очищення шкіри від грибка та запобігання його поширенню.

Один із імовірних напрямків може полягати у впливі на місцеву імунну відповідь шкіри, щоб C. auris більше не міг використовувати її для свого виживання. Крім того, подальше вивчення грибка може допомогти науковцям зрозуміти, як запобігти його переходу від відносно нешкідливого носійства на шкірі до небезпечної та резистентної до ліків інфекції.

Нагадаємо, раніше ми інформували про те, яка морська риба найчастіше може містити паразитів, чим вони небезпечні та як правильно готувати рибу, щоб зменшити ризик зараження.

Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *