Ви, напевно, не раз звертали увагу на те, що серед чоловіків є ті, хто вже у двадцятирічному віці має пишну бороду, а інші навіть у зрілому віці ледь показують кілька волощиків на підборідді. Або ж одних вкриває рясне волосся на грудях і руках, тоді як інші залишаються майже гладенькими все життя. Що ж визначає ці відмінності та які фактори на них впливають — розповідає Ukr.Media.
Часто вважають, що вирішальну роль відіграє рівень тестостерону — нібито чим вищий цей «чоловічий» гормон, тим інтенсивніше росте волосся. Проте реальна ситуація набагато складніша. Ключовим фактором є не лише кількість гормону в організмі, а й ступінь чутливости волосяних фолікулів до його впливу. Ця особливість успадковується генетично, тому якщо ваш батько мав густе волосся на тілі, ви, ймовірно, успадкуєте цю рису.
Тестостерон дійсно стимулює ріст волосся на обличчі та тілі, але через свою активну форму — дигідротестостерон. Проте навіть за нормального рівня гормону, але з високою генетичною сприйнятливістю фолікулів, людина може бути значно волохатішою порівняно з тим, у кого вищий тестостерон, але менш активна реакція фолікулів. Таким чином, прямий зв’язок між кількістю гормону і густотою волосся відсутній.
Це яскраво ілюструють етнічні відмінності. Деякі народи мають більш виражену схильність до волохатості. Наприклад, чоловіки з Кавказу, Близького Сходу, Середземномор’я — греки, італійці, іспанці, араби — часто відрізняються густим волоссям. Також густою рослинністю славляться корінні жителі Австралії та айни — народність північної Японії, чисельність якої сьогодні становить лише близько 20 тисяч осіб.
На протилежному полюсі — східноазіатські народи, такі як китайці, японці, корейці, монголи. У них волосся на тілі та обличчі, як правило, рідке і з’являється переважно у зрілому віці. Це не пов’язано з рівнем тестостерону: дослідження показують, що його кількість у азіатів, які живуть у схожих умовах з європейцями, практично однакова. Відмінність полягає у генетично обумовленій низькій реакції фолікулів на андрогени.
Така характеристика сформувалася протягом тисячоліть еволюційних пристосувань. Науковці вважають, що густий волосяний покрив міг бути як корисним, так і шкідливим залежно від клімату. У спекотних і вологих регіонах менша волохатість сприяла кращій терморегуляції, через що природний добір закріпив відповідні генетичні мутації.
Цікаво, що в азіатських культурах борода традиційно символізувала мудрість і силу. Наприклад, стародавні китайські філософи або майстри бойових технік зазвичай зображуються з довгими, хоча й не дуже густими бородами. У Китаї навіть існувала віра, що довга борода відображає життєву силу та внутрішню енергію людини.
Проте сучасні чоловіки в Азії часто обирають гладко виголену зовнішність. Частково це пояснюється тим, що рідке волосся може створювати враження недбалого вигляду, а в багатьох азіатських культурах суспільна думка та естетичні стандарти грають велику роль. До того ж, значний вплив мають західні модні тренди.
Важливо пам’ятати, що волохатість — лише одна з ознак, на які впливає тестостерон. Цей гормон також відповідає за форму кадика, тембр голосу, ширину плечей, лінію щелепи. Навіть співвідношення довжин пальців може вказувати на вплив андрогенів, але не на поточний, а на той, що діяв під час внутрішньоутробного розвитку. У чоловіків, які отримали більше андрогенів у період зародкового розвитку, вказівний палець, як правило, коротший за безіменний.
Тому, якщо ви безуспішно намагаєтеся відростити густу бороду, не варто звинувачувати гормони. Швидше за все, причина в генах, успадкованих від ваших предків. І це цілком природно — різноманітність зовнішності є однією з найдивовижніших рис людства.
Джерело: ukr.media