Втрата близької людини – одна з тих подій, які розділяють життя на “до” і “після”. Проходити через такий досвід важко, а іноді майже нестерпно. Нам доводиться ховати від інших свої хворобливі переживання, через силу повертатися до роботи, підтримувати контакти з людьми, коли у нас зовсім немає бажання спілкуватися.
Крім цього, ми маємо розв’язати для себе надскладні запитання, на які ніхто, крім нас, не знає відповідей. Заради чого дивитися в майбутнє, якщо найщасливіші моменти вже ніколи не повторяться? Яке місце в нашій долі тепер займає померлий? Чи не зраджуємо ми його, якщо наважуємося вступити в нові стосунки?
Після смерті дорогої Вам людини важлива не тільки турбота близьких людей, а й компетентність організаторів похорону, де співробітники мають такт спілкування і роблять свою роботу настільки якісно, що родичі покійного не отримають додаткового хвилювання. Ритуальні послуги Київ у похоронному будинку “Грааль” мають саме такі добрі відгуки про роботу колективу цього похоронного бюро.
Нижче ми поговоримо про те, як пережити смерть коханої людини і знайти в собі ресурси, щоб впоратися з відчаєм.
Стадії прийняття горя
Американська психологиня Елізабет Кюблер-Росс описала п’ять стадій, через які проходить кожен, хто зіштовхується зі смертю близького.
Перша – це заперечення. Іноді ми просто відмовляємося вірити в те, що сталося, оскільки перебуваємо в стані шоку. У такі моменти нам може здатися, що звістка про смерть – якась помилка або безглуздий розіграш, і переконатися в зворотному виходить тільки тоді, коли ми все побачимо на власні очі.
Друга стадія – гнів. Під час неї ми злимося на себе, оточуючих або долю за те, що трапилося.
На зміну гніву приходить торг – ми намагаємося зрозуміти, у чому була наша помилка і що ми могли б змінити, щоб уникнути трагедії. Це болісне обмірковування особливо часто проявляється в тих, хто втратив близьку людину внаслідок якихось зовнішніх подій. Наприклад, учасники ДТП часто мучаться думками про те, що могли б скасувати поїздку, пристебнути ремінь безпеки, пересадити загиблого на інше місце тощо.
Коли людина усвідомлює, що змінити ситуацію, що склалася, вже не в її владі, відчуття безсилля викликає наступну стадію – депресію. Це етап уявної, емоційної та фізичної ізоляції від оточення, під час якого відбувається занурення у власні важкі переживання.
Фінальна стадія процесу горювання – прийняття. Коли ми приймаємо ситуацію, то ставимо собі питання, як жити далі після смерті коханої людини.
Як повернутися до нормального життя після втрати – поради психолога
Прийняти смерть дружини або чоловіка важко. Багато людей справедливо вважають, що найкраще в цьому допоможуть поради психолога. Насправді психолог не дає порад у прямому сенсі слова, тобто не каже, як вам чинити, ґрунтуючись на власному життєвому досвіді. Але це не означає, що ходити до нього марно.
На прийомі ви отримаєте можливість:
- проговорити свої емоції та розібратися, що саме відчуваєте;
- з’ясувати, звідки брати ресурси, щоб жити далі;
- за необхідності – виробити план на найближче майбутнє: визначитися, які заняття підтримають вас і не дадуть остаточно зануритися в депресію;
- розібратися в тому, як ви самі можете собі допомогти, від чого вам стає краще і гірше; на основі цих спостережень зрозуміти, як слід поводитися.
Є також кілька універсальних рекомендацій, які допоможуть тому, хто намагається пережити горе:
- не забороняйте собі відчувати емоції, навіть найгірші. Ви можете обурюватися, бути розлюченим, бажати зла винуватцю ситуації. Головне правильно проживати все це, вихлюпувати в словах, а не в діях;
- не відмовляйтеся від звичних занять, які можуть вас відволікти. Коли в людини не залишається нічого, крім негативних думок, їй набагато складніше відновитися;
- не хвилюйтеся про осуд з боку інших. Не існує правильних і неправильних способів сумувати. Комусь простіше оговтатися від потрясіння, проводячи час у веселій компанії та розважаючись, а інші навіть не можуть про таке думати. Хтось носить жалобу десятиліттями, а хтось уже за рік вступає в повторний шлюб. Усе це індивідуальні стратегії поведінки. Ви маєте право самі вибирати, як чинити, і ніхто не може вас за це картати;
- говоріть про те, що відчуваєте. З ким – уже ваше рішення. Одним допомагає бесіда з друзями або батьками, іншим – із психотерапевтом. Головне, щоб у результаті відчувалося полегшення.
Як скоро можна повернутися до нормального життя?
Для кожної людини, яка страждає, процес відновлення має різну тривалість. Вважається, що найважчий період – перші три-шість місяців.
На нього припадає відразу кілька стадій горя, про які ми говорили: заперечення, гнів, торг і депресія. Остаточно прийняти смерть зазвичай вдається через рік після смерті. Фраза про те, що час лікує, не є такою вже банальною. Коли потрясіння сталося давно, нам простіше згадувати про нього, бо емоції проявляються більш стримано. На те, щоб повернутися до повноцінного духовного життя і знову дозволити собі когось полюбити, у більшості людей йде кілька років.