21.08.2026
Поділитися
Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter
Громадська спілка «Українська видавнича асоціація» (УВА) звернулася до президента Володимира Зеленського з пропозицією скликати засідання Ради національної безпеки і оборони стосовно стану та відновлення видавничої галузі й критичної інфраструктури книговидання. Про це свідчить звернення асоціації, яке голова правління УВА Артем Біденко оприлюднив у фейсбуці.
Асоціація просить за наслідками засідання РНБО зобов’язати уряд впровадити механізми відшкодування збитків і відновлення знищених накладів, поширити страхування від воєнних ризиків на готову продукцію, відновити державні закупівлі книжок для бібліотек, розширити доступне кредитування для книжкової сфери та запустити компенсацію орендної плати для книгарень.
Загалом за літо 2026 року, як стверджують автори звернення, російські атаки знищили приблизно 13 млн книжок. Асоціація порівнює цей показник із загальним річним накладом книжок і брошур у 2025 році, який, за наданими у зверненні даними, становив 33,21 млн примірників. Прямі збитки книжкової галузі асоціація оцінює щонайменше в 1,19 млрд грн, проте зазначає, що кінцева сума може бути вищою.
За галузевими оцінками, які наводить асоціація, у 2026 році загальний наклад книжок може скоротитися до 15%, а продажі у примірниках — до чверті. «Якщо будуть знищені українські видавці, на їх місце через певний час зайдуть іноземні, вже не буде ціннісної складової, лише комерційна. Для нас важливі не лише книжки українською мовою, але і українські автори, правильні ціннісні книжки, підтримка національної ідентичності», — зазначено у зверненні.
Однією з головних проблем асоціація називає відсутність механізму, який дозволив би відшкодувати вже завдані збитки та відновлювати знищені книжкові наклади. У зверненні йдеться про програму часткової компенсації воєнних ризиків, затверджену постановою Кабміну №1541 від 28 листопада 2025 року та чинну з 1 січня 2026-го.
В асоціації стверджують, що за чинними правилами компенсація стосується майна, знищеного після приєднання підприємства до програми, та діє на визначених територіях підвищеного ризику. Окремою проблемою для книжкової сфери називають те, що механізм не охоплює товари в обігу й готову продукцію. «Для видавця і друкаря наклад є основним активом; поки його неможливо застрахувати, кожен склад залишається незахищеним, а кожен удар — безповоротним», — зазначають автори звернення.
Тому асоціація пропонує поширити страхування та компенсацію воєнних ризиків на книжкові наклади й іншу готову продукцію, а також передбачити можливість компенсації за майно, знищене ще до приєднання підприємства до програми.
Ще один запропонований механізм — доступне кредитування на відновлення виробничих потужностей і поповнення накладів. В асоціації пояснюють, що після знищення виробництва підприємство може одночасно втратити й майно, яке могло б слугувати заставою для банківського кредиту. Тому видавці пропонують поширити державні програми пільгового кредитування на видавництва, друкарні та книгарні, зокрема для відновлення знищених накладів.
Наголошують і на відновленні прямих державних закупівель книжок для бібліотечних фондів. У зверненні зазначають, що такі закупівлі були призупинені у 2022 році після скорочення державних видатків і досі не відновлені у попередньому форматі.
За наданими асоціацією даними, у 2026 році на видання книжок передбачено 26 млн грн, за які Український інститут книги має профінансувати видання до 75 книжок. Також у зверненні стверджують, що щороку свої бібліотечні фонди оновлюють приблизно 21% громад.
На думку асоціації, прямі державні закупівлі можуть одночасно збільшити наклади, зменшити собівартість одного примірника, підтримати попит на книжковому ринку та поповнити бібліотечні фонди. У зверненні також зазначають, що понад 40% книжок у бібліотеках становлять російськомовні видання.
Асоціація також закликала запустити передбачену законодавством компенсацію частини витрат на оренду приміщень книгарням. У зверненні зазначають, що відповідна норма законодавства чинна з 2022 року, а запуск субсидії анонсували на 1 липня 2026 року, однак програма досі не запрацювала.
Крім цього, серед можливостей для самостійного відновлення галузі асоціація називає ухвалення проєкту «Культурний простір» щодо підтримки креативних індустрій та застосування передбачених законодавством податкових пільг для книжкової сфери.
На думку авторів звернення, значна частина необхідних галузі рішень уже підготовлена, однак їхнє впровадження затримується через необхідність погоджувати фінансування та рішення між різними державними органами.
Саме тому асоціація просить президента скликати засідання РНБО й за його наслідками доручити Кабінету Міністрів у визначені строки:
- виділити кошти на компенсацію збитків видавництвам, друкарням і книгарням та відновлення знищених накладів, насамперед підручників;
- поширити механізм страхування і компенсації воєнних ризиків на товари в обігу та готову продукцію, а також передбачити компенсації за майно, втрачене до приєднання до програми;
- відновити прямі державні закупівлі книжок для бібліотек;
- поширити програми доступного кредитування на відновлення книжкових накладів;
- запустити компенсацію орендної плати для книгарень;
- створити міжвідомчу робочу групу з розвитку видавничого ринку.
До робочої групи пропонують включити представників Міністерства культури, Міністерства освіти і науки, Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Держкомтелерадіо, Українського інституту книги та «Української видавничої асоціації». Для неї також пропонують визначити єдину точку координації у Секретаріаті Кабінету Міністрів і конкретні строки виконання рішень.
«Ми свідомі, що Раду національної безпеки і оборони скликають не з кожного приводу і що на тлі фронту книжка виглядає темою, яка може зачекати; проблема лише в тому, що поки вона чекає, друкарні згоряють швидше, ніж відбудовуються», — зазначили в асоціації. Там також повідомили, що підготували пакет документів із запропонованими механізмами та готові представити його президенту.
Як повідомлялося, Верховна Рада в першому читанні підтримала програму «єКнига» для батьків новонароджених, спрощення допомоги для книгарень, жорсткіші обмеження для видавців із рф та білорусі тощо.
Чільне фото: соцмережі