Що почитати про самостійність: добірка від “Локальної історії”

Фото до статті

09:45 сьогодні, 21 серпня 2026

ukraine 1920.jpg

Напередодні 35-ї річниці відновлення незалежності України видавництво “Локальна історія” пропонує читачам добірку видань, що висвітлюють шлях нашої держави до здобуття суверенітету.  

Анастасія-Анна Демків

журналістка

Детальніше

Сергій Біленький “Лабораторія модерності. Україна між імперією та нацією (1772-1914)”

Це нове видання від “Локальної історії”, передзамовлення якого триватиме до середини жовтня, є масштабним науковим узагальненням, де Україна постає не як периферія чужих держав, а як арена зіткнення імперії та нації, традицій та прогресу, самодержавства та свободи.  

Автор захоплююче викладає історію “тривалого” ХІХ століття — від поділів Речі Посполитої до початку Першої світової війни, пояснюючи, як із земель, що були розділені між двома імперіями, постала Україна. У його розповіді українські землі постають як випробувальний полігон модерності: тут Російська та Габсбурзька імперії змінювали кордони, поширювали бюрократичний апарат, реформували освітні системи та намагалися підкорити стрімко мінливе суспільство за власними лекалами. Сергій Біленький переосмислює значення Харкова як першого українського інтелектуального центру, злет Києва як символічної столиці, а також досліджує шлях Тараса Шевченка від кріпака до національного пророка, трансформацію Галичини на “український П’ємонт”, промисловий підйом, масовий вихід населення за кордон та політизацію культурного руху.

Біленький_сайт_960х560

Придбайте книгу Сергія Біленького “Лабораторія модерності. Україна між імперією та нацією (1772–1914)” в інтернет-магазині видавництва

Мирослав Шкандрій “Український націоналізм: Політика, ідеологія та література, 1920–1956”

Праця Мирослава Шкандрія є одним із найглибших досліджень українського націоналізму періоду 1920–1950-х років. Автор послідовно аналізує три аспекти цього явища: політичний — через взаємовідносини з Польщею, нацистською Німеччиною та Радянським Союзом; ідеологічний — через постаті ключових теоретиків та внутрішні конфлікти; літературний — як важливий фактор формування міфу націоналістичного покоління.

Мирослав Шкандрій не уникає суперечливих тем, пропонуючи багатогранний аналіз руху, який поєднував прагнення до визволення, модернізаційні запити, радикалізм, амбівалентність та внутрішні протиріччя. У нинішню епоху воєн пам’яті, коли російська агресія знову намагається дискредитувати українське минуле, ця робота набуває особливої ваги. Вона надає українському читачеві інструменти для раціонального та вдумливого осмислення історії, відділяє факти від пропаганди та відкриває шлях до зрілого діалогу про націоналізм, позбавленого як ідеалізації, так і демонізації.

Шкандрій_сайт_960х560

Придбайте “Український націоналізм: Політика, ідеологія та література, 1920–1956” Мирослава Шкандрія в інтернет-магазині видавництва

Леся Бондарук «”Справа Гончарука”. Останній розстріляний повстанець»

Втіленням ідей українського націоналізму стала Українська повстанська армія. 12 липня 1989 року, за два роки до відновлення незалежности України, радянська влада стратила її воїна Івана Гончарука. У дев’ятнадцятирічному віці він покинув рідні Грудки на Волині, пройшов табори Колими та повернувся до України лише у 1970-х. У 1987 році КДБ та прокуратура Волинської області відновили кримінальну справу, сфабрикувавши нові звинувачення на основі давніх матеріалів, доносів сусідів та тиску на свідків. Показовий суд у Камені-Каширському довів, що радянська система продовжувала вбивати навіть у період “перебудови”. 

Івана Гончарука посмертно реабілітували лише у 2021 році. Організатори та судді процесу над повстанцем досі проживають у незалежній Україні, отримують значні державні пенсії та не притягнуті до відповідальності.

Бондарук_сайт_960х560

Придбайте книгу Лесі Бондарук «”Справа Гончарука”. Останній розстріляний повстанець» в інтернет-магазині видавництва

Радомир Мокрик “Культурна колонізація. Страх, приниження та опір України в радянській імперії”

Тему приниження та опору продовжує своєю працею Радомир Мокрик. Його книга — це оповідь про те, як культура стала полем битви. Протягом століть російсько-радянська імперія намагалася прищепити українцям комплекс неповноцінності, фальсифікувала нашу історію та нав’язувала власну мову. Ці методи культурної колонізації слугували їй інструментом експансії та окупації, а також способом прокласти шлях до військового вторгнення.

Книга висвітлює історію боротьби шістдесятників, дисидентів та правозахисників, які усвідомлювали, що захист національної ідентичності в умовах радянського панування — це боротьба за майбутнє. Навіть після розпаду СРСР у 1991 році, радянська імперія залишила по собі не лише назви вулиць та російську мову, а й глибоко вкорінені у свідомості мільйонів українців міфи про “братні народи” та звичку озиратися на Москву.

Мокрик_сайт_960х560

Придбайте книгу Радомира Мокрика “Культурна колонізація. Страх, приниження та опір України в радянській імперії” в інтернет-магазині видавництва

Мар’яна Буджерин “Бомба у спадок. Розпад СРСР і ядерне роззброєння України”

Про те, з чим Україна вступила в період незалежності, розповідає книжка Мар’яни Буджерин. Після розпаду Радянського Союзу наша держава успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Однак разом із цією військовою міццю українська влада постала перед складним вибором: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри ризик міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. 

Авторка, спираючись на архівні документи, спогади учасників подій та міжнародні угоди, реконструювала багатосторонній переговорний процес щодо української ядерної спадщини та відновила логіку прийняття рішення про денуклеаризацію України та обіцянки безпеки, закріплені в Будапештському меморандумі. Після 2014 року, на тлі російської агресії, цей документ знову опинився в центрі уваги політиків, науковців та громадськості. Чи справді в 1990-х Україна мала вибір, яким не скористалася? Що саме їй обіцяли в обмін на роззброєння? Чи могла вона зберегти ядерний статус? Якщо так, чи наважилася б Росія на таку зухвалу агресію?

Буджерин_сайт_960х560

Придбайте “Бомба у спадок. Розпад СРСР і ядерне роззброєння України” Мар’яни Буджерин в інтернет-магазині видавництва

Дійшли до кінця? Підтримайте редакцію “Локальної історії” на Patreon!

  • книги
  • незалежна україна

Громенко_сео-1200х630

Короткий курс “Історії України” в Росії

Детальніше солід сео

Таємний суп. Уривок з книжки Юрія Скіри “Солід. Взуттєва фабрика життя”

Детальніше 1200_C6PW8K8.2e16d0ba.fill-1200x630

“Козацький Марс”. Уривок з книжки Олексія Сокирка про державу та військо Козацького Гетьманату

Детальніше 1.Кавер_книги_1200х600_.jpg

“Кафе Європа”, “Збагнути Росію”: 10 історичних книжок 2020 року, які варто прочитати

Детальніше Куромія 600х400.jpg

“Необачно трактувати Донбас як регіон, який є ворожим до цінностей Революції Гідності”, – Гіроакі Куромія

Детальніше 7428a96b-2cd4-42a6-a350-b646e20708aa

Позивний “Кнопка”. Ірина Васечко

Детальніше image

І знову геноцид. Уривок книжки Тімоті Ґартон Еша “Рідні землі”

Детальніше 3

“Культ російського імперіалізму”. Уривок із книги про Михайла Демковича-Добрянського

Детальніше 600.jpg

“Творчість – це наше право від народження”. Огляд книги “Кімната снів” Девіда Лінча

Детальніше

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *