Андрій Курков: В Албанії мало знають про українську культуру, але відкриті до її пізнання
Український письменник Андрій Курков, чиї твори здобувають визнання на міжнародній арені, нещодавно взяв участь у найбільшому літературному фестивалі Бразилії FLIP, ставши першим українським автором у його програмі. На черзі – виступ на церемонії відкриття книжкового фестивалю в Пізі.
З 13 по 16 вересня Курков презентував албанський переклад свого роману «Львівська гастроль Джимі Хендрікса» у Тірані та Влорі. Цей твір, у перекладі Рубена Вуллі, у 2023 році потрапив до довгого списку Міжнародної Букерівської премії.
Роман поєднує реальність та вигадку, змальовуючи Львів, над яким кружляють чайки, і де іноді відчувається запах моря. У тексті колишні хіпі разом з екс-капітаном КДБ збираються біля могили Джимі Хендрікса на Личаківському цвинтарі, а стародавніми вулицями міста ночами мчить старовинна іномарка, в якій їдуть люди, що прагнуть зцілення.
Албанський переклад, здійснений Буяром Худрі, вийшов друком у видавництві «Onufri». В Україні книга вперше побачила світ у 2012 році у видавництві «Фоліо».
У розмові з Lb.ua Андрій Курков поділився враженнями від поїздки, розповів про рівень обізнаності в Албанії щодо української культури та російсько-української війни, а також про симпатії албанців у цьому конфлікті.
Що знають про Україну та її культуру в Албанії?
За словами Куркова, про нинішню Україну та її культуру в Албанії відомо доволі мало. Українських письменників, як класичних, так і сучасних, там практично не знають. Однак, албанці виявляють зацікавленість до пізнання української культури та літератури.
Серед тих, хто дещо відомий, Андрій Любка – завдяки його візитам та спілкуванню з албанськими письменниками. Роман «Рекреації» Юрія Андруховича згадав один із місцевих авторів. Окремі освічені читачі пригадують Тараса Шевченка. На цьому, власне, знання про українську літературу в Албанії закінчуються.
Культурних асоціацій з Україною майже немає. Албанія традиційно стежила за російською та італійською культурами. Багато людей старшого покоління досі розмовляють російською, і чимало – італійською. Ці два культурні орієнтири залишаються домінуючими, тоді як інформації про Україну ще бракує.
Російсько-українська війна: розуміння та позиція
Албанці, загалом, слідкують за політичними подіями, але їм не зовсім зрозуміло, що війна ведеться також проти культури. Вони уважно ставляться до новин, особливо ті, хто читає і стежить за загальною ситуацією.
Політично албанці підтримують Україну. Однак, після заяви Володимира Зеленського про невизнання Косово, спостерігається певне дистанціювання від українського уряду.
Курков не зустрів жодної людини, яка б сумнівалася в правоті України у цій війні. Проросійських голосів він не чув, і, наскільки відомо, їх в Албанії немає. Люди або займають нейтральну позицію, або підтримують Україну.
Це стосується не лише інтелектуальної спільноти, а й загалом. Албанські медіа часто передруковують статті з французької та італійської преси. Хоча в італійських виданнях трапляються проросійські погляди, загалом медіа надають перевагу матеріалам, що відображають реальну ситуацію.
