Явище “єднання навколо прапора”, типове для початкового етапу великої війни, поступово відступає перед буденним напруженням і почуттям непевності.
Все менше українців вважають, що країна рухається у правильному напрямку. / © Associated Press
У порівнянні з підйомом 2022 року, нині відмічається деяке падіння рівня оптимізму та кількості тих, хто вірить у правильний курс держави. Однак, на думку соціолога, це є виявом знесилення, психологічної виснаженості та більш тверезого погляду на обставини, а не ознакою розчарування.
Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто в розмові з РБК-Україна проаналізував зміни в суспільних настроях українців на четвертому році повномасштабної війни, особливо стосовно втоми та схильності терпіти наступні воєнні дії.
“Незважаючи на всі жахи трьох років, українці зберігають і оптимізм, і відчуття емоційного зв’язку з Україною, українською нацією та її долею. Тому, хоча деякі показники і впали, але з погляду всенародного опору становище лишається тим самим. Це і готовність терпіти війну скільки потрібно, і незгода йти на територіальні поступки, і емоційний стан”, – акцентував соціолог.
Він пояснив, що ефект “єднання навколо прапора”, притаманний першому року великої війни, поступово поступається місцем рутинному стресу та почуттю невизначеності. Втім, за словами Паніотто, в суспільстві залишається міцний осередок стійкості, котрий його підтримує.
Соціолог також прокоментував посилення критики влади після невдалого контрнаступу наприкінці 2023 року, що вказує на повернення до більш активного політичного життя. Він висловив співчуття з приводу того, що політична боротьба часто стає безвідповідальною та послаблює єдність суспільства.
Узагальнюючи, Володимир Паніотто підкреслив, що не дивлячись на втому, українці зберігають налаштованість на тривалу боротьбу, хоча їхній погляд на ситуацію стає більш реалістичним.
Раніше повідомлялося, як війна вплинула на рівень щастя українців.