Анн Л’Юїє — це одна з трьох нині живих жінок, удостоєних Нобелівської премії з фізики.
Анн Л'Юйє в лабораторії. Фото надано Європейською дослідницькою радою
Французька фізик Анн Л’Юїє, яка отримала Нобелівську премію з фізики у 2023 році та є професоркою атомної фізики в Лундському університеті, належить до числа вчених, чиї дослідження дали людству можливість спостерігати за динамікою електронів всередині атомів.
Її дослідження, розпочаті понад 40 років тому, на той час вважалися надто фундаментальними й далекими від будь-яких практичних застосувань. Однак у 2023 році саме ця робота принесла їй найвищу наукову відзнаку — Нобелівську премію з фізики. Детальніше про саме відкриття ТСН.ua вже розповідав в окремому матеріалі.
За словами іншого Нобелівського лауреата, Ференца Крауза, атосекундні імпульси можуть знайти застосування в медицині для розробки нових методів ранньої діагностики захворювань. Наприклад, зразок крові пацієнта може бути опромінений надзвичайно коротким інфрачервоним імпульсом. Цей імпульс спричинить вібрацію всіх молекул у зразку за специфічними патернами, які дослідники зможуть зареєструвати.
Під час 75-ї Зустрічі нобелівських лауреатів у Ліндау ТСН.ua мав нагоду поспілкуватися з Анн Л’Юїє про важливість фундаментальних досліджень, які потребують часу, про те, як долати професійні труднощі, а також про перспективи, які відкривають атосекундні технології для таких галузей, як хімія, матеріалознавство, напівпровідникова промисловість та квантові дослідження.
Анн Л’Юїє є однією з трьох нині живих жінок, які були відзначені Нобелівською премією з фізики. Саме тому, за її словами, вона відчуває особливу відповідальність підтримувати молодих дослідниць та говорити про роль жінок у науці.
Ференц Крауш, Анн Л'Юйє та П'єр Агостіні. Троє лауреатів з фізики 2023. Фото: Nobel Prize Outreach
— Від початку ваших досліджень до здобуття Нобелівської премії минуло майже чотири десятиліття. Що ваш особистий досвід говорить про цінність довгострокових фундаментальних досліджень?
Перш за все, це демонструє, що науці потрібен час. Необхідний час для розвитку ідей та створення нових методологій. Іноді найзначніші концепції виникають несподівано, і передбачити чи контролювати момент їх появи неможливо.
Саме тому фундаментальні дослідження мають для мене величезне значення. Науковці мусять мати можливість працювати без постійного тиску необхідності негайно отримати якийсь результат чи продемонструвати практичну користь. Їм потрібен простір для справжніх відкриттів.
— Тут, у Ліндау, лауреатка Нобелівської премії 2023 року з медицини Каталін Каріко розповідала про складний шлях у науці — втрату роботи, фінансові труднощі та необхідність починати спочатку. Чи траплялися у вашій кар’єрі подібні злети й падіння?
Безперечно. Можливо, не настільки драматичні, як у Каталін Каріко, адже я, наприклад, не втрачала роботу. Проте були складні періоди, пов’язані з фінансуванням та можливостями для проведення досліджень.
Я вважаю, що це невід’ємна частина наукової кар’єри. Тому надзвичайно важливо зберігати мотивацію та не втрачати концентрацію. Приклад Каталін Каріко це чудово ілюструє.
“Дуже важливо мати людей, які вірять у тебе”
— Коли ви починали ці дослідження ще у 1980-х роках, чи була поруч команда людей, які вас підтримували? Чи, можливо, вирішальну роль відіграли окремі колеги, які повірили у вашу ідею?
Насправді, великої команди, яка б мене підтримувала, не було. Навпаки. Через деякий час мої керівники дійшли висновку, що з цього напряму вже неможливо отримати більше результатів, і запропонували мені зайнятися чимось іншим.
Проте я виявилася дуже наполегливою. Водночас мені пощастило співпрацювати з науковцями зі Сполучених Штатів, які займалися теоретичним аспектом досліджень. Вони надавали мені підтримку. Також я співпрацювала з теоретиком зі Швеції. Дуже важливо мати людей, які вірять у тебе.
— Сьогодні ви працюєте в Лундському університеті. Якою є ваша роль у дослідницькій групі?
У нас велика наукова група, але я б не сказала, що керую нею в класичному розумінні. Швидше, я виконую координаційну функцію.
Сьогодні дослідження проводяться незалежними науковцями. Моє завдання — забезпечити ефективну комунікацію між ними, сприяти спільній роботі та, наприклад, іноді спільно керувати аспірантами. Тобто я не перебуваю над групою — це команда людей, які разом працюють у галузі атомної фізики.
— Чи це переважно молоді дослідники, чи у вашій команді представлені різні покоління науковців?
Це дуже різноманітна команда. У нас є вже досвідчені дослідники, а також молоді асистенти-професори, які тільки розпочинають свою кар’єру. Отже, представлені різні покоління науковців, хоча всі вони, звісно, молодші за мене.
“Жінок у науці стало більше”
— Я звернула увагу на молодь, адже Ви часто виступаєте перед студентами й науковцями-початківцями. Які запитання вони ставлять вам найчастіше?
Найрізноманітніші. Після приблизно 250 лекцій мене вже дуже рідко запитують про щось, чого я ще не чула.
Запитання стосуються як безпосередньо досліджень, так і питання балансу між професійним та особистим життям. Молодих людей також цікавить, як будувати наукову кар’єру. І, звісно, дуже часто мене запитують про специфіку бути жінкою в науці.
Лауреатка підтримує жінок у науці. Фото: Nobel Prize Outreach
— Ви згадали про жінок у науці. Останніми роками в деяких країнах дедалі частіше лунає критика програм підтримки різноманіття в університетах, а окремі з них навіть скорочують. Що, на вашу думку, сьогодні потрібно робити, щоб підтримувати молодих жінок, які прагнуть займатися наукою?
Я вважаю дуже прикрим скорочення таких програм. Я підтримую їх, тому що вони допомагають привернути увагу до проблеми, яка справді існує.
Ситуація має покращуватися для жінок. Це важливо як для самих жінок, так і для науки загалом.
Водночас за 40 років моєї кар’єри я спостерігаю позитивні зміни. Кількість жінок у науці зросла, вони все активніше займають своє місце в академічному середовищі.
Я намагаюся надавати підтримку молодим дослідницям і заохочувати їх не здаватися. Дуже важливо, щоб вони продовжували свій шлях.
Сьогодні серед живих лауреатів Нобелівської премії з фізики — лише три жінки. Одна з них — Донна Стрікленд, яка також бере участь у зустрічі в Ліндау. Саме тому я відчуваю відповідальність говорити про жінок у науці та брати участь у відповідних заходах. Для мене це природно. Якщо Нобелівська премія надала мені можливість привертати увагу до цієї теми, я вважаю, що повинна її використовувати.
— З огляду на останні наукові новини, дедалі більше відкриттів народжуються на перетині різних дисциплін. Чи працюєте ви сьогодні в міждисциплінарних командах?
Наша галузь довгий час залишалася досить вузькоспеціалізованою. Але зараз вона стрімко розвивається. На останній конференції, присвяченій атосекундним дослідженням, були представлені практично всі напрями цієї науки.
Я думаю, що незабаром ця сфера настільки розшириться, що конференції доведеться розділяти за окремими тематиками. І це цілком природний процес.
Частина майбутніх досліджень повинна розвиватися не тільки фізиками, які працюють над джерелами випромінювання, а й хіміками, фахівцями з фізики конденсованого стану та іншими дослідниками, які зосереджені на практичних застосуваннях. Саме так, на мою думку, і відбувається природний розвиток науки.
— Існує багато напрямів, де можуть бути застосовані атосекундні технології. Як, на вашу думку, ця галузь розвиватиметься в майбутньому? Які напрями зараз видаються найперспективнішими?
Можливостей надзвичайно багато. Один із найцікавіших напрямів — хімія. Атосекундна хімія тільки починає свій розвиток, і було б чудово, якби атосекундні методи допомогли створювати нові матеріали або краще розуміти хімічні процеси.
Ще один перспективний напрям — напівпровідникова промисловість. Тут йдеться не стільки про часові характеристики, скільки про використання широкосмугового когерентного випромінювання для дослідження інтегральних схем та високоточного вимірювання їхніх параметрів. Якщо цей напрям розвиватиметься успішно, він може мати значне значення для майбутніх технологій.
Є також дослідження на стику з квантовими технологіями, хоча поки що вони залишаються переважно сферою фундаментальної науки. Ще один напрям — фізика конденсованого стану, де атосекундні імпульси застосовуються для дослідження фотоемісії. Робота в цій сфері також активно розширюється.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати