Навіть невеликі зелені зони біля вашого помешкання можуть сприяти зниженню ризику діабету 2 типу. Свіже дослідження виявило потенційну користь від наявності садів та парків.
Дослідники виявили легкий спосіб зменшити ймовірність діабету 2 типу / © pixabay.com
Науковці ідентифікували несподівано простий фактор, який може корелювати з меншою ймовірністю розвитку діабету 2 типу. Цим фактором є зелені простори, розташовані поблизу житла, зокрема приватні садові ділянки та загальнодоступні парки.
Такий висновок зробила міжнародна група дослідників з Австралії та США, як повідомляє ресурс Science Alert. Отримані результати базуються на аналізі даних понад 400 000 учасників проєкту UK Biobank, за станом здоров’я яких стежили в середньому 15,4 року.
Дослідники зіставили медичну інформацію учасників із даними про кількість зелених територій у районах їхнього проживання. Аналіз виявив чітку закономірність: чим більше зелених насаджень оточувало житло, тим меншим був ризик появи діабету 2 типу.
Зокрема, особи, у 30-метровому радіусі від осель яких знаходилася найбільша кількість приватних садів, демонстрували зниження ймовірності розвитку цього захворювання на 6,8% порівняно з учасниками, які мали найменшу кількість таких зелених зон поруч.
Схожий взаємозв’язок науковці виявили і щодо громадських парків. Якщо в певній місцевості було щонайменше чотири парки, то ризик діабету 2 типу серед її мешканців знижувався на 5,7%. При цьому, близькість парків у межах пішої доступності не мала значного впливу на отримані результати.
Автори підкреслюють, що дане дослідження є спостережним, отже, воно вказує на наявність зв’язку, але не доводить, що саме присутність садів або парків безпосередньо запобігає розвитку діабету. При проведенні аналізу враховувалися численні супутні фактори, включаючи куріння, споживання алкоголю та наявність діабету в родині.
Одним із ймовірних пояснень отриманих даних може бути підвищена фізична активність. Попередні дослідження свідчать, що мешканці районів із більшою кількістю парків в середньому приділяють заняттям спортом приблизно на 24 хвилини більше щотижня, ніж особи з обмеженим доступом до зелених територій.
Епідеміолог Університету Квінсленда Ніколас Осборн також висловлює припущення, що перебування в саду може сприяти виробленню вітаміну D, позитивно впливати на психологічний стан та посилювати контакт з різноманітними мікроорганізмами, які потенційно корисні для мікрофлори кишківника та імунної системи.
Науковці також звернули увагу на соціальну нерівність. Люди з нижчими доходами та освітнім рівнем частіше стикаються з діабетом, і водночас нерідко мають обмежений доступ до зелених зон. В умовах житлової кризи приватні садові ділянки стають все менш доступними.
Екологічний епідеміолог Університету Квінсленда Чінонсо Одебеату наголосив, що через активну забудову житловими комплексами підвищеної щільності, зелені простори повинні бути інтегровані в міське планування ще на початкових етапах.
Нагадуємо, невелика ділянка мозку, відповідальна за пильність, може стати ключем до розуміння взаємозв’язку між сном та хворобою Альцгеймера.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати