Вечірній хронотип може бути пов’язаний не лише з режимом сну, а й із ризиком набору зайвої ваги. Дослідники з’ясували, що люди, які віддають перевагу нічному способу життя, мають менш сприятливі метаболічні показники, навіть споживаючи приблизно однакову кількість калорій.
Нічні сови мають вищий ризик ожиріння / © Credits
Особи з вечірнім хронотипом частіше переносять основні прийоми їжі на пізній час, рідше забезпечують свій організм достатньою кількістю поживних речовин і мають менш оптимальні показники обміну речовин. Таких висновків дійшли вчені, проаналізувавши взаємозв’язок між графіком сну, харчовими звичками та станом здоров’я.
Про це поінформувало видання Medical Xpress.
Науковці зазначають, що хронотип — тобто природна схильність людини бути «жайворонком» чи «совою» — впливає не лише на графік сну. Важливу роль також відіграє час споживання їжі, адже він є одним із сигналів для внутрішнього біологічного годинника організму та може впливати на процеси обміну речовин.
Щоб перевірити цей взаємозв’язок, науковці залучили до дослідження 287 здорових жінок віком від 18 до 45 років із Нової Зеландії. Серед учасниць були жінки європейського та тихоокеанського походження. За допомогою Мюнхенського опитувальника хронотипу їх розподілили на три групи: ранковий, проміжний та вечірній тип.
Учасниці протягом п’яти днів вели харчові щоденники, фіксуючи всі продукти та напої, які вживали. Записи охоплювали три будні та два вихідні дні, а після цього їх перевіряли дієтологи, щоб уточнити розміри порцій і достовірність інформації.
Окрім аналізу раціону, дослідники оцінили склад тіла кожної жінки за допомогою DXA-сканування, яке дає змогу визначити кількість жирової тканини та місця її накопичення. Також у всіх учасниць визначили низку біомаркерів крові, зокрема рівень глюкози, інсуліну, холестерину та гормонів, пов’язаних із жировими відкладеннями.
Аналіз показав, що жінки з вечірнім хронотипом зазвичай майже не їли вранці, а більшу частину добового раціону переносили на вечірні години. Водночас вони споживали менше продуктів, багатих на клітковину, вітаміни та мінерали.
Попри те, що загальна кількість спожитих калорій і макронутрієнтів між усіма групами суттєво не відрізнялася, саме «сови» мали менш сприятливі показники здоров’я. У них був вищий індекс маси тіла, більший відсоток жирової тканини та більше жиру, який накопичувався в ділянці живота.
Аналізи крові також продемонстрували відмінності між групами. У жінок із вечірнім хронотипом виявили вищі рівні інсуліну, тригліцеридів і лептину, а також нижчий рівень ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), які часто називають «хорошим» холестерином. Крім того, у них був нижчий рівень греліну — гормону, який відповідає за відчуття голоду.
Автори дослідження наголошують, що отримані результати свідчать про зв’язок між вечірнім хронотипом, часом приймань їжі та менш сприятливими метаболічними показниками. Водночас вони підкреслюють, що для кращого розуміння цього взаємозв’язку необхідні подальші дослідження за участю представників різних етнічних груп. Це, на думку вчених, допоможе у майбутньому розробити персоналізовані рекомендації щодо харчування та профілактики ожиріння.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що лікарі назвали фрукт, який найкраще зміцнює кістки, серце та кишківник.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати