Гімалайські та тибетські льодовики деградують із прискореними темпами, перевищуючи попередні прогнози. Нові наукові роботи вказують на збільшення швидкості танення та підвищення температури в гірських зонах.
Тибет. Фото: Dan/CC BY 3.0
Високогірна Азія, яка охоплює Тибетське нагір’я, Гімалаї та інші значні гірські системи, є найбільшим сховищем льоду за межами полярних територій. Саме з цього регіону беруть початок водні артерії, від яких залежать сотні мільйонів людей. Дослідження, опубліковані 2026 року, підтверджують прискорення змін льодовиків у горах: фахівці спостерігають втрату льодовикової маси, зростання температур у високогірних районах та процеси танення, які не вповні враховані в наявних моделях прогнозування.
Зокрема, науковці з Університету штату Огайо під керівництвом Джайдео Кумара Дхарпуре здійснили аналіз змін маси льодовиків у Високогірній Азії, використовуючи супутникові дані місій GRACE та GRACE Follow-On. Вони встановили, що з 2002 по 2023 рік льодовики цього регіону втрачали в середньому 13,9 ± 3,6 гігатонни маси щорічно. Однак, зміни були неоднорідними: якщо Західний Тянь-Шань продемонстрував найшвидше танення льоду, то у Східному Куньлуні науковці зафіксували приріст льодовикової маси.
Під час цього дослідження вчені також розглянули довгострокові зміни кліматичних показників. Вони відзначили підвищення температури повітря та земної поверхні, збільшення атмосферної вологості та довгохвильового випромінювання. Водночас, зміни в кількості опадів виявилися нерівномірними в різних частинах регіону.
Автори роботи також змоделювали потенційні майбутні зміни льодовикової маси до кінця XXI століття, враховуючи два сценарії викидів парникових газів. При сценарії низьких викидів (SSP126) середньорічні втрати можуть сповільнитися до 2,3 ± 0,3 гігатонни. Натомість, за сценарію високих викидів (SSP585) втрати можуть зрости до 19,5 ± 11,3 гігатонни щорічно.
На думку дослідників, отримані висновки сприятимуть глибшому розумінню змін у кріосфері Високогірної Азії та можуть бути корисними для подальших наукових досліджень, адаптації до кліматичних змін та управління водними ресурсами.
Паралельно, команда науковців під керівництвом професора Дункана Квінсі вивчала вплив кліматичних змін на льодовик Кхумбу, розташований поблизу гори Еверест. Для цього дослідники піднялися на висоту 6680 метрів та зробили дві свердловини глибиною 12 метрів у фірні — проміжній речовині між снігом та льодом.
У просвердлені отвори були встановлені датчики, які реєструють температуру кожні 30 хвилин. Отримані дані показують, що поверхневий лід тане навіть за температури повітря, що опускається до мінус 10 градусів за Цельсієм. На погляд дослідників, це явище може бути зумовлене впливом сонячної радіації.
За словами науковців, актуальні моделі, які використовуються для прогнозування змін льодовика Кхумбу в найближчі роки, не враховують цей процес. Через це прогнози щодо майбутнього льодовика можуть виявитися неточними.
Дослідники наголошують, що люди, які проживають нижче за течією, залежать від стабільного водопостачання з льодовика для потреб зрошення, питної води та санітарії. Вони висловлюють надію, що нові дані допоможуть місцевому населенню краще усвідомити, як довго зберігатимуться льодовики, та підготуватися до майбутніх трансформацій.
Ще одна міжнародна група вчених під керівництвом доцента Ніка Пепіна з Портсмутського університету провела аналіз даних з різних гірських регіонів світу, включаючи Альпи, Анди, Скелясті гори та Тибетське нагір’я. Вчені дійшли висновку, що в період з 1980 по 2020 рік гірські території нагрівалися в середньому на 0,21°C швидше, ніж прилеглі низовини. Також було зафіксовано зміни в режимі опадів, що призводять до того, що сніг все частіше замінюється дощем.
Автори дослідження попереджають, що подібні зміни створюють ризики для водозабезпечення, екосистем та безпеки населення в гірських місцевостях. За їхніми оцінками, понад мільярд людей залежать від водних ресурсів, що забезпечуються гірським снігом та льодовиками.
Нагадаємо, одночасно крижаний шельф льодовика Судного дня майже напевно відколеться 2026 року — і тоді ніщо не стримуватиме сповзання в океан льоду, здатного підняти рівень води на 65 сантиметрів.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати