У високогірному гроті біологи виявили надзвичайно рідкісного равлика без очей, який більше ніде у світі не зустрічається.
Новий вид прісноводного равлика Erhaia dijiang / © He et al., 2026.
У високогірному гроті в Китаї науковці-біологи виявили новий вид прісноводного равлика Erhaia dijiang, який повністю позбавлений зору та пігментації. Під час дослідження вченим вдалося знайти лише три дорослі живі особини, що викликає занепокоєння щодо збереження цієї вразливої популяції.
Про це повідомляє видання SciTechDaily.
Равлик адаптувався до життя в повній темряві
У карстовій печері, розташованій неподалік району Хунта міста Юсі в китайській провінції Юньнань, вчені виявили новий вид прісноводного равлика. Erhaia dijiang став першим офіційно задокументованим у Китаї прісноводним молюском, який постійно проживає у печерному середовищі.
Ці молюски відзначаються крихітними розмірами, майже повною відсутністю забарвлення та вкриті напівпрозорою мушлею. Через неї можна розгледіти ніжне тіло істоти. В процесі еволюції Erhaia dijiang повністю втратив очі та пов’язані з ними структури, а також пігментацію, яка зазвичай захищає живі організми від сонячного випромінювання.
Такі ознаки характерні для троглобіонтів — організмів, які протягом багатьох поколінь існують у повній темряві та не покидають підземелля.
Саме незвичний вигляд молюска став підґрунтям для його наукової назви. Erhaia dijiang отримав ім’я на честь гірського божества Ді Цзян з давньокитайського трактату «Книга гір та морів». У цьому творі його описують як істоту без обличчя.
Під час лабораторних спостережень равлики виявляли помітну неприязнь до світла: при спрямуванні на них освітлення вони негайно ховалися у вузьких щілинах під камінням.
Равлики мешкають у печері на висоті понад 2000 м
Середовище проживання Erhaia dijiang розташоване на висоті 2062 метри над рівнем моря. На даний момент це найвища відома точка, де мешкають представники печерної фауни родини Erhaiidae. Відкриття демонструє, що прісноводні печерні равлики здатні адаптуватися до існування в карстових системах навіть на висоті понад 2000 метрів.
Карст утворюється внаслідок поступового розчинення гірських порід водою. Це призводить до формування розгалужених мереж печер, підземних струмків та ізольованих водойм. Такі місця можна порівняти з “біологічними островами”, оскільки окремі популяції тривалий час залишаються відірваними від поверхні та одна від одної. Це створює умови для виникнення вузькоспеціалізованих видів, які можуть бути поширені лише в одній печері або конкретній водній системі.
Erhaia dijiang проживає серед гравію та кам’яних уламків у неглибокій печерній водоймі. Її глибина не перевищує 1 метра, а температура води становить приблизно 20 °C. Завдяки цьому равлики забезпечуються відносно стабільними умовами існування, незважаючи на значну висоту.
Харчуються вони переважно діатомовими водоростями, які ростуть на каменях, занурених у воду. Дослідники також встановили, що в лабораторних умовах молюски можуть вживати корм для риб.
Під час сильних дощів рівень води в печері може стрімко підніматися, а потужні потоки здатні переносити равликів у напрямку виходу. Водночас у прилеглих наземних струмках вчені не виявили жодного представника цього виду.
Всі виявлені особини залишалися в межах печери або на відстані не більше 2 метрів від її входу. На думку дослідників, це може свідчити про те, що навіть короткочасне перебування у зовнішньому середовищі є для Erhaia dijiang неприйнятним.
Цей вид равликів перебуває під загрозою зникнення
Під час дослідження печери у серпні 2025 року науковці виявили лише трьох живих дорослих равликів та одну порожню мушлю. Молодих особин знайти не вдалося, що може вказувати на проблеми з розмноженням популяції. Автори опису нового виду оцінили перспективи його збереження як “далекі від оптимістичних”.
Панцирі нового виду прісноводного равлика Erhaia dijiang / © He et al., 2026.
Надзвичайно мала кількість відомих особин та мізерний ареал роблять Erhaia dijiang особливо вразливим до локальних змін. Серед потенційних загроз — забруднення води, зміни гідрологічного режиму, пошкодження печери та інший вплив людської діяльності.
Оскільки вид повністю залежить від одного підземного середовища, серйозне порушення екосистеми лише однієї печери потенційно може поставити під загрозу існування всієї відомої популяції.
Науковці закликають провести більш масштабні дослідження печер у різних регіонах Китаю. Це допоможе встановити, чи існують інші популяції Erhaia dijiang, а також виявити інші види, які досі залишаються невідомими науці. Дослідники наголошують на необхідності якнайшвидше розробити заходи для захисту унікальних підземних екосистем. Для організмів, настільки тісно пов’язаних із конкретним печерним середовищем, руйнування навіть однієї такої системи може мати незворотні наслідки.
До речі, у тропічних лісах національного парку Ломамі в Демократичній Республіці Конго після 18 років досліджень офіційно відкрили новий вид мавп-колобусів — Colobus congoensis, відомий місцевим жителям як Ліквелі. Цей рідкісний примат має помаранчеву пащу та видає специфічні звуки, схожі на жаб’яче квакання.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати