Китайські дослідники відправили на станцію «Тяньгун» штучні людські ембріони, створені зі стовбурових клітин.
Китайська космічна станція «Тяньгун» / © Xiaohongshu
Китайські науковці запустили на орбіту штучні ембріони людини для перевірки можливості розмноження в космосі. Цей унікальний експеримент на орбітальній станції «Тяньгун» має на меті з’ясувати, як невагомість впливає на початковий розвиток клітин. Це наближає людство до того, щоб побачити перших дітей, народжених у космосі.
Про це повідомляє Daily Mail.
Китай став першою країною у світі, яка відправила штучні людські ембріони на орбіту. Їх доставили на космічну станцію «Тяньгун» за допомогою вантажної місії Tianzhou-10 у ніч на 11 травня. Протягом п’яти днів ембріони розвивалися на орбіті на висоті приблизно 450 км над Землею, після чого їх було заморожено для подальшого дослідження.
Після повернення на Землю науковці планують порівняти розвиток цих ембріонів із тими, що вирощувалися в земних умовах. Це має допомогти визначити, чи впливає космічне середовище на репродуктивну здатність людини.
Це дослідження є важливою частиною планів Китаю щодо встановлення постійної людської присутності в космосі.
Керівник експерименту, дослідник Інституту зоології Китайської академії наук Лецянь Юй, зазначив, що команда сподівається: дослідження «допоможе зрозуміти ризики та виклики, з якими люди можуть зіткнутися під час тривалого перебування в космосі».
Що відомо про штучні людські ембріони?
Штучні ембріони являють собою структури, сформовані зі стовбурових клітин, які за основними характеристиками **нагадують людські ембріони, проте не здатні до повноцінного розвитку**. Саме тому їх використання дозволяє вивчати ранні стадії людського розвитку, уникаючи значної частини етичних питань, пов’язаних з роботою зі справжніми ембріонами.
«Штучний людський ембріон створений із людських стовбурових клітин як вихідного матеріалу. Це не справжній людський ембріон і він не має потенціалу для розвитку в окремий організм», — підкреслив Юй.
Для проведення експерименту науковці **відправили на орбіту два типи штучних ембріонів**, кожен з яких моделює ключовий етап людського розвитку.
-
Перший тип — «модель періоду імплантації», яка відтворює процес прикріплення ембріона до стінки матки.
-
Другий — «модель періоду гаструляції». Вона імітує ранню стадію розвитку, коли один шар клітин починає диференціюватися на кілька шарів, з яких згодом формуються тканини та органи.
«Цей етап є критичним вікном раннього людського розвитку, під час якого починають формуватися основи майбутніх органів, а також закладається вся вісь тіла — тобто визначаються голова та хвіст. Саме тому ці моделі були відправлені в космос, щоб дослідити, чи впливає раптова відсутність гравітації на життя, яке еволюціонувало під її впливом протягом сотень мільйонів років», — пояснив доктор Юй.
Мета дослідження з людськими ембріонами на орбіті
Головна мета дослідження — перевірити, чи здатні механізми розвитку ембріона нормально функціонувати в умовах відсутності гравітації.
Науковці **припускають, що мікрогравітація може спричиняти порушення розвитку**, що, своєю чергою, поставить під сумнів можливість людського розмноження в космосі. Оскільки на Землі практично неможливо тривалий час відтворювати подібні умови, для таких досліджень ембріони доводиться відправляти безпосередньо на орбіту.
Разом зі штучними людськими ембріонами місія Tianzhou-10 доставила на станцію «Тяньгун» також ембріони мишей та зародки рибок даніо-реріо. Окрім наукового обладнання, космічний корабель перевозив 6,3 т вантажу, серед якого були їжа, паливо та скафандри для екіпажу.
«Порівнюючи розвиток ембріонів у космосі та на Землі, **ми можемо дослідити, як космічне середовище впливає на критично важливі етапи людського розвитку**», — зауважив Юй.
Щоб людство могло в майбутньому жити за межами Землі, науковцям необхідно зрозуміти, як забезпечити безпечне народження дітей у космосі.
Умови поза межами Землі можуть стати перешкодою для природного зачаття
Проте, умови поза межами нашої планети можуть становити серйозну перешкоду для природного зачаття. Попередні дослідження вказують на те, що в умовах мікрогравітації **сперматозоїди можуть «дезорієнтуватися»**, що суттєво знижує ймовірність успішного запліднення.
Окрім відсутності гравітації, космічні кораблі поза атмосферою Землі **постійно піддаються впливу потужної радіації**. Космічне випромінювання, яке складається із заряджених субатомних частинок, пронизує космос і здатне пошкоджувати ДНК. Через це науковці висловлюють побоювання щодо можливих генетичних мутацій, що можуть підвищувати ризик розвитку раку або вроджених вад у дітей, народжених у космосі.
Незважаючи на це, сучасні дослідження вже демонструють, що технології, такі як екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), можуть бути адаптовані для роботи на орбіті, відкриваючи перспективу появи перших «космічних дітей».
Минулого року науковці з Кіотського університету довели, що яйцеклітини та сперматозоїди мишей здатні виживати в космосі та згодом давати здорове потомство.
А нідерландський біотехнологічний стартап Spaceborn United вже вивів на орбіту першу компактну лабораторію для проведення процедур ЕКЗ та дослідження ембріонального розвитку.
Нагадаємо, нове дослідження науковців з Університету Аделаїди показало, що зачаття в космосі є значно складнішим, ніж вважалося. В умовах мікрогравітації сперматозоїди втрачають навігацію і значно рідше знаходять шлях до яйцеклітини, через що кількість успішних запліднень під час експериментів у симуляторах невагомості знижувалася до 30% вже за 4 — 6 годин. Крім того, тривале перебування в цих умовах сповільнює розвиток ембріона та зменшує кількість клітин, необхідних для формування плоду.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати