Чи справді значне збільшення мозку було наслідком розвитку людського інтелекту? Новий аналіз скам’янілих черепів пропонує іншу перспективу, яка може переосмислити наше розуміння людської еволюції.
Як збільшився людський мозок / © ВВС
Дослідники висловили гіпотезу, що розмір людського мозку міг зрости без істотних причин. Антропологи з Німеччини та США поставили під сумнів поширену теорію, яка стверджує, що еволюція людини та зростання нашого мозку були прямо пов’язані з прогресом розумових здібностей.
Про це повідомляє New Scientist.
Чи міг людський мозок збільшитися «просто так»
Вчені спираються на новітній аналіз викопних черепів, який припускає, що процес збільшення об’єму людського мозку міг відбутися випадково. Результати дослідження, опубліковані в науковому виданні, показують, що за останні 2 мільйони років природний відбір не відігравав вирішальної ролі у визначенні розміру людського мозку.
«Дійсно спостерігається збільшення розміру мозку, і справді спостерігається зменшення розміру обличчя з часом», — зазначає Катерина Харваті з Тюбінгенського університету, одна зі співавторів дослідження.
Однак, за словами дослідниці, ці зміни не були результатом природного відбору. Натомість еволюція людського мозку підпорядковувалася іншому тиску: факторам, що стримували його розширення. Періодично це обмеження послаблювалося з невідомих причин, що дозволяло мозку збільшуватися.
Катерина Харваті та Марк Хаббе з Університету Теннессі в Ноксвіллі вивчили 87 черепів гомінінів. Серед них 24 належали сучасним людям, а решта — вимерлим видам, зокрема неандертальцям. Вчені порівняли форму та розмір мозкової частини черепа та лицьової ділянки.
Загальновідомо, що за останні 2 мільйони років черепна коробка людини значно збільшилася, надаючи більше простору для мозку. Водночас людське обличчя стало пласкішим, щелепи менш виступаючими, а надбрівні дуги зменшилися.
«Гіпотеза дуже часто полягала в тому, що існує відбір, який зумовлений підвищеними когнітивними здібностями».
Щоб перевірити цю теорію, науковці застосували математичну модель та протестували шість різних еволюційних сценаріїв. Моделювання продемонструвало, що трансформацію черепної коробки найкраще пояснює нейтральна еволюція. Це означає, що випадкові мутації накопичувалися з часом, хоча нові форми черепа не надавали жодних еволюційних переваг порівняно зі старими.
Амелі Боде з Французького національного центру наукових досліджень у Пуатьє позитивно оцінила роботу колег і додала, що дослідження черепів відображає лише частину загальної картини. Важливим є також переформатування самого мозку. Вивчаючи відбитки, які мозок залишає на внутрішній поверхні черепа, вона відзначила суттєві зміни у ключових зонах за останні 2 мільйони років — наприклад, у зоні Брока, яка відповідає за мовлення.
Герхард Вебер з Віденського університету в Австрії вважає вибірку для дослідження недостатньою для остаточних висновків, але припускає, що автори мають рацію у своєму припущенні про еволюційний тиск, спрямований на збереження розмірів мозку.
Мозок: останні новини
Нагадаємо, людський мозок має здатність розпізнавати слова з перемішаними літерами — це явище відоме як «типоглікемія». Однак це відбувається не через поширене «магічне правило» про незмінність першої та останньої літер, а завдяки контексту, розпізнаванню образів та прогнозуванню. Під час читання мозок не обробляє кожну літеру послідовно, а спирається на знайомі комбінації, форму слова та зміст усього речення. Тому ми легко читаємо очікуваний текст і часто не помічаємо помилок у власних чорнових варіантах, адже бачимо те, що очікуємо побачити. Водночас з довгими, рідкісними або сильно перемішаними словами цей механізм працює гірше, і читання сповільнюється. Люди можуть читати спотворені слова не тому, що порядок літер не має значення, а тому, що наш мозок майстерно оперує неповною інформацією та успішно перетворює хаос на зрозумілий зміст.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати