Вчені вистежили величезну акулу Sharkzilla біля узбережжя Нью-Йорка, щоб дослідити її на предмет радіоактивних змін.
Величезна акула Sharkzilla / © The Discovery Channel
У водах неподалік Нью-Йорка була помічена гігантська акула мако, відома як Sharkzilla, довжиною 12 футів (3,7 м), яка залишила значні сліди на інших морських істотах. Через її надзвичайні розміри, дослідники припустили, що вона могла зазнати впливу ядерних відходів. Однак, справжня причина виявилася іншою.
Про це повідомляє видання Lad Bible.
Акула мако Sharkzilla: що про неї відомо
Величезна акула мако, яку фахівці охрестили Sharkzilla через її виняткові габарити, стала причиною виникнення незвичної гіпотези. Було висловлено припущення, що хижачка могла зазнати мутацій внаслідок витоку радіоактивних відходів. Акула сягає приблизно 3,7 метра в довжину і неодноразово спостерігалася в акваторії біля узбережжя штату Нью-Йорк.
Ця гігантська акула вже встигла завдати шкоди кільком морським мешканцям. За повідомленнями, вона відірвала шмат шириною 24 дюйми (понад 60 см) у горбатого кита, завдала тюленю рану довжиною 22 дюйми (майже 56 см) і розірвала тунця вагою близько 400 фунтів (понад 180 кг).
Нещодавно ця незвичайна акула стала центральною фігурою одного з епізодів Shark Week на телеканалі Discovery під назвою Sharkzilla Takes New York. У центрі сюжету опинилася команда дослідників, яка намагалася знайти гігантську акулу. Місцевий експерт з вивчення акул Крейг О’Коннелл висловив припущення, що серія нападів може свідчити про повернення дуже великих акул до цього регіону.
«Раніше саме сюди приїжджали для лову гігантських акул. Тут, біля узбережжя Монтаука, було зафіксовано безліч рекордів. Усі ці величезні акули були практично повністю виловлені. Вони зникли. Але всі наявні докази вказують на те, що ці великі акули, можливо, повернулися. Я знаю, що вони десь там, і ми їх знайдемо», — заявив О’Коннелл.
Дослідники поставили собі за мету знайти хижачку, оснастити її спеціальним пристроєм для відстеження та взяти зразки тканин для перевірки на наявність радіоактивного забруднення.
Можливий вплив радіації на морську фауну
Крім того, О’Коннелл висунув ще більш суперечливу версію подій. Він припустив, що бочки з ядерними відходами, затоплені кілька десятиліть тому, мають потенційний вплив на морську екосистему підводного каньйону неподалік узбережжя.
«Наприкінці 1960-х років у каньйоні Гудзон було затоплено 15 тисяч бочок з радіоактивними відходами. Через десять років, коли їх перевірили, виявилося, що всі вони протікали», — зазначив фахівець з вивчення акул.
Водночас дослідник підкреслив, що ця гіпотеза не має наукового обґрунтування і залишається предметом обговорень.
«Радіоактивні витоки можуть впливати на дику природу, навіть на найвищих хижаків. Якщо тварини піддаються впливу ядерних відходів, це може призвести до генетичних мутацій та аномального росту. Якщо цей хижак генетично змінений, він може бути швидшим, сильнішим і смертоноснішим за будь-якого іншого хижака на Землі. Саме тому ми називаємо його Sharkzilla», — розповів О’Коннелл.
Аналіз щодо радіоактивного забруднення
Після тривалих пошуків команді все ж вдалося виявити акулу та отримати необхідні зразки для аналізу. Дослідження не виявило жодних ознак радіоактивного забруднення. На думку експертів, Sharkzilla, найімовірніше, є вагітною акулою мако, яка відзначається надзвичайно великими розмірами, високою швидкістю та винятковими мисливськими здібностями.
Акула мако / © The Discovery Channel
Під час підводних спостережень також було встановлено, що ця територія є місцем розмноження акул мако. Ймовірно, самки активно полюють, щоб забезпечити достатньою кількістю їжі майбутнє потомство.
Акули мако можуть досягати понад 13 футів (майже 4 м) у довжину і важити понад 1250 фунтів (приблизно 570 кг). Міжнародний союз охорони природи класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення.
Незважаючи на свій грізний вигляд, акули мако вкрай рідко зустрічаються з людьми, оскільки переважно мешкають далеко у відкритому океані. Через це випадки нападів на людей є надзвичайно поодинокими. За період з 1980 по 2024 рік було офіційно зафіксовано лише 10 нападів акул мако на людей, три з яких виявилися летальними.
До речі, вчені вперше задокументували на відео приховані харчові звички китових акул — найбільших риб у світі, які раніше вивчалися лише на поверхні води. Закріпивши камери на десяти акулах біля узбережжя Австралії, дослідники отримали понад 22 години унікальних кадрів і склали каталог з 36 поведінкових дій, включаючи шість раніше невідомих технік підводного полювання. Це пояснює, як ці величезні риби виживають у водах з низьким вмістом поживних речовин.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати