Дослідники знову засвідчили про існування двох нечастих сумчастих у вологих лісах Нової Гвінеї. Обидва різновиди довгий час вважалися зниклими і були знані лише за окаменілостями.
Карликовий довгопалий опосум (ліворуч) і кільцехвостий планер (праворуч). Фото: Карлос Бокос, Арман Мухарманся / IFLScience (ред.)
Вчені підтвердили наявність двох рідкісних сумчастих, котрих протягом довгого часу вважали вимерлими протягом останніх 6000 років. Звірів — малого довгопалого опосума (Dactylonax kambuayai) і кільцехвостого літуна (Tous ayamaruensis) — виявили у важкодоступних тропічних лісах півострова Фогелькоп у Новій Гвінеї.
Про це розповіло видання Iflscience.
Раніше обидва види були знані тільки за викопними взірцями. Опосума спершу описали за залишками з Австралії часів плейстоцену, в той час як кільцехвостого літуна знали за матеріалами з Нової Гвінеї доби пізнього плейстоцену — раннього голоцену. Вважалося, що вони зникли орієнтовно шість тисячоліть тому.
Малий довгопалий опосум має виразну смужку вздовж спини та незвично довгий четвертий палець — майже вдвічі більший за інші. Саме ним звірина витягує личинок комах із деревини. Востаннє про цього опосума повідомляли приблизно 600 років тому на території Західного Папуа.
Кільцехвостий літун став першим новим родом сумчастих, описаним у Новій Гвінеї від 1937 року. Знайти його вдалося завдяки комбінації різних джерел: фотографій місцевих дослідників, уламків викопних решток, унікального зразка, зібраного ще 1992 року, а також знань місцевих спільнот.
Особливу роль у повторному відкритті відіграла співпраця з місцевими мешканцями. Представниця народу майбрат Ріка Кораїн зауважила, що деякі клани тамбрау та майбрат називають літуна «тусом» і вважають його священною твариною, поєднаною з духами пращурів.
Науковці зарахували обидва види до так званих «таксонів Лазаря» — організмів, котрі вважалися давно зниклими, проте були знову виявлені. За словами керівника дослідження, професора Тіма Фланнері, знаходження навіть одного такого виду є нечастою подією, а відразу двох — справжнім науковим досягненням.
Дослідники припускають, що поява цих сумчастих у Новій Гвінеї пов’язана з геологічною історією регіону. Півострів Фогелькоп є давньою частиною австралійського материка, котра згодом стала частиною острова.
Разом з тим учені наголошують: статус збереження обох видів ще не визначений. Оскільки їхній ареал, імовірно, обмежений, тварини можуть бути чутливими до вирубування лісів, перетворення природних площ і торгівлі дикими тваринами.
Дослідники закликають якомога швидше провести додаткові обстеження та розробити заходи для захисту цих унікальних сумчастих.
Нагадаємо, дослідники встановили, що таргани виду Salganea taiwanensis відгризають один одному крила після парування, щоб зберегти відданість партнеру на все життя та спільно боронити гніздо.