Фахівці в галузі геології виявили незвичайний фактор великого поштовху в Японії в 2011 році.
Аварія на Фукусімі / © Associated Press
Унікальний геологічний аналіз у Японському жолобі роз’яснив обставини безпрецедентної інтенсивності поштовху 2011 року, що спричинив нищівне цунамі та катастрофу на атомній електростанції «Фукусіма-1».
Про це розповіло видання Iflscience.
Науковці встановили, що значний зсув тектонічних шарів підсилив тонкий і дуже гладкий пласт глини, розміщений на глибині приблизно 8 тисяч метрів.
Група геологів у 2024 році відправилась на буровому кораблі Chikyu до зони стикування шарів у Японському жолобі. Під час експедиції було встановлено всесвітній рекорд Гіннеса з найглибшого наукового океанічного буріння. Зразки керна показали: розлом стався у 25–30-метровому шарі стародавньої глини, котра поводилася як природна “лінія розриву” між більш міцними породами.
Дослідники пояснюють, що глина, утворена орієнтовно 20 мільйонів років тому з відкладень, які збиралися на морському дні протягом 130 мільйонів років, виявилася настільки неміцною та ковзкою, що дозволила шарам зрушитися на 50–70 метрів. Це спровокувало різкий підйом дна моря біля берегів Японії та збільшило силу поштовху.
Раніше вчені припускали, що найбільші переміщення під час потужних поштовхів трапляються на більшій глибині. Проте отримані відомості вказують: у випадку 2011 року найбільший рух стався у найменш глибокій частині межі шарів. Саме це, разом із накопиченим віками напруженням, викликало значно більший вивільнений енергетичний потік, ніж передбачалося.
Геологи припускають, що аналогічні неміцні глинясті шари можуть пояснити й інші мегаземлетруси, зокрема події поблизу Суматри у 2004 році, однак для цього необхідні безпосередні зразки керна з тієї місцевості.
Після експедиції команда працює над документальною стрічкою, яка відобразить процес дослідження та висновки про те, що зробило поштовх 2011 року настільки катастрофічним.
Нагадаємо, раніше вчені запропонували природне тлумачення загадкових інцидентів у Бермудському трикутнику. Імовірно, причиною зникнень були рідкісні викиди метану з морського дна, які тимчасово порушували плавучість кораблів і функціонування двигунів літаків.