Уражений космічним уламком космічний апарат Шеньчжоу-20 у терміновому порядку було повернуто на Землю без екіпажу.
Шеньчжоу-20 повернули на Землю / © CCTV
Китайський повертальний модуль «Шеньчжоу-20», який на орбіті зазнав ушкоджень від космічного непотребу, благополучно здійснив приземлення на посадковій зоні Дунфен у Внутрішній Монголії. Завершення польоту відбулося 19 січня — після 270 діб перебування на орбіті та дев’яти місяців з’єднання зі станцією «Тяньгун». На борту не було жодної людини, лише відпрацьований скафандр для робіт у відкритому просторі.
Про це оприлюднило інформацію видання Space.
Повернення «Шеньчжоу-20» стало складовою першої невідкладної місії в історії китайської пілотованої космонавтики. Початкову дату посадки було зміщено після того, як у вікні капсули були виявлені мікротріщини, ймовірно, викликані зіткненням з космічним сміттям. Перевірка після приземлення підтвердила: капсула залишилася в належному стані, а апаратура всередині не була пошкоджена.
Пошкодження ілюмінатора змусили Китай залучити резервний космічний корабель. 24 листопада на орбіту в екстреному порядку відправили безпілотний «Шеньчжоу-22» — він повинен прийняти екіпаж «Шеньчжоу-21», який наразі працює на станції. Астронавтів «Шеньчжоу-20» заздалегідь доправили додому на іншому кораблі — ризикувати посадкою в пошкодженій капсулі визнали недоцільним.
Для підсилення ілюмінатора на борт доставили особливий пристрій. Астронавти встановили його ще на орбіті, поліпшивши теплозахист та герметичність капсули перед поверненням.
Операція з пошуку і евакуації також мала виняткові особливості. За словами керівника посадкової зони Сюй Пена, місія стала першою у найбільш холодний період року на цій території. Холоди випробували пошукові групи й техніку, тому команди заздалегідь готувалися до функціонування в надзвичайних умовах.
До евакуації вперше застосували дрони й автоматизовані наземні системи — вертолітний загін цього разу не залучали. Також наземним спеціалістам довелося власноруч від’єднати парашут: без екіпажу всередині його неможливо було від’єднати автоматично, а пориви вітру могли протягнути капсулу по поверхні землі.
Серед вантажу «Шеньчжоу-20» був скафандр, який перебував у космічному просторі понад чотири роки та забезпечив 20 виходів у відкритий космос для 11 астронавтів — суттєво більше за запланований термін експлуатації.
Команда корабля раніше зафіксувала ушкодження: слід трикутної форми завдовжки приблизно два сантиметри на зовнішньому склі ілюмінатора. У капсулі встановлено тришарову будову вікна — термостійкий зовнішній шар, вікно тиску та внутрішній захисний шар. Лабораторні дослідження повинні були дати відповідь на важливе питання: чи витримає тріщина повернення в атмосферу.
Китайська космічна програма діє в режимі постійної резервної готовності: кожна місія має дублюючий варіант. Вперше цей принцип довелося застосувати «в реальних умовах» — від виявлення проблеми до запуску резервної капсули минуло лише 16 діб.
Разом з тим у Китаї вже проводять підготовку до запуску космічного корабля «Шеньчжоу-23». Згідно з даними CNSA, ракету «Чанчжень 2F Y23» найближчим часом буде доставлено на стартовий майданчик.
У відомстві зазначили: повернення «Шеньчжоу-20» означає успішне завершення важливих завдань першої великої невідкладної операції на китайській космічній станції.
Нагадаємо, астрономи зафіксували зоряний вибух, який трапився лише через мільярд років після Великого вибуху.