Найстаріша мешканка планети дожила до 117 літ, але її фізіологічний вік виявився набагато меншим. Аналіз засвідчив дивовижну комбінацію генів, мікробіоти та обміну речовин.
Марія Браньяс Морера / © Суспільне надбання
Жінка, що мала титул найстарішої людини на Землі, прожила 117 років та стала об’єктом великого наукового дослідження. Марія Браньяс Морера відійшла у ві сні в серпні 2024 року, залишивши по собі унікальні відомості про старіння людського організму.
Про це проінформувало видання Econews.
Після її кончини міжнародна група дослідників під орудою Елой Сантос Пухоля та Манеля Естеллера здійснила всебічне вивчення організму жінки. Дослідники проаналізували геном, метаболічні індикатори, кишкову мікрофлору та так звані епігенетичні «годинники».
В аналізі її ідентифікували як M116 — за її віком на час взяття зразків крові. Незважаючи на похилий вік, жінка не мала онкологічних недуг і не хворіла на діагностовані нейродегенеративні розлади. Також у неї не виявили серйозних серцево-судинних захворювань.
Одним з основних показників стали теломери — захисні області на кінцях хромосом. У Марії вони були дуже малими, що зазвичай асоціюється з високою ймовірністю вікових хвороб. Однак у її випадку це не спричинило розвитку патологій. Науковці вважають, що зменшення теломер могло відігравати роль «біологічного годинника», а не фактора хвороб, і навіть стримувати здатність потенційно небезпечних клітин до розростання.
У крові також виявили явище клонального гемопоезу — процес, коли окремі клітини крові з мутаціями починають інтенсивно розмножуватися. Подібні зміни нерідко пов’язують із загрозою раку, проте в цьому випадку вони не спричинили захворювань.
Повне секвенування геному показало тисячі унікальних генетичних варіацій. Деякі з них пов’язані з імунною системою, захистом мозку, функціонуванням серця та генерацією енергії в клітинах. Водночас жінка не мала ризикованих варіацій певних генів, які підвищують шанс важких захворювань.
Метаболічний аналіз крові також виявив незвичайний профіль: дуже незначний рівень тригліцеридів і ліпопротеїнів низької щільності та підвищений рівень «корисного» холестерину. Паралельно маркери хронічного запалення були низькими, що асоціюється зі зниженою ймовірністю серцево-судинних хвороб та діабету.
Окремий етап дослідження стосувався кишкової мікробіоти. У ній зафіксували високу концентрацію бактерій Bifidobacterium, чия кількість зазвичай зменшується з віком, але вони пов’язані зі здоровим обміном речовин і протизапальними діями. Згідно з інтерв’ю та записами, жінка регулярно споживала йогурт — приблизно тричі на день, що могло впливати на склад мікрофлори.
Епігенетичні дослідження — аналіз змін у ДНК без модифікації самої послідовності — засвідчили, що її біологічний вік був приблизно на 20 років меншим за реальний. При цьому певні зони геному залишалися стабільними, що могло сприяти збереженню функцій клітин.
Автори праці називають цей випадок прикладом «подвійності старіння»: коли видимі ознаки віку поєднуються з характеристиками здорового організму. Вони підкреслюють, що вивчення однієї людини не дає підстав для загальних висновків, однак отримані дані узгоджуються з іншими науковими відомостями.
Зокрема, йдеться про роль низького рівня хронічного запалення, збалансованого метаболізму та мікробіоти, багатої на корисні бактерії. Ці фактори, як показують дослідження, здатні бути пов’язаними з тривалішим і здоровішим життям.
Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Ян Стінберг, якого вважали найстарішим чоловіком Південної Африки, помер у новорічний день 2026 року — лише через кілька годин після відзначення свого 121-го дня народження. Чоловік, який у різні роки працював могильником, рибалкою та кедді на гольф-полі, помер від нападу астми в оточенні сім’ї.