Екстремальна спека чинить вплив на клітини та здатна пришвидшувати процеси старіння. Такий висновок зробили вчені після вивчення крові багатьох людей.
Старіння
Зростання температур на планеті здатне пришвидшувати біологічне старіння людини — до такої думки дійшли науковці Університету Південної Каліфорнії. Дослідження показало: тривала дія екстремальної спеки завдає шкоди клітинам і прискорює зношування організму, особливо в осіб віком від 56 років.
Про це інформувало видання earth.com.
Група під керівництвом постдокторанта Школи геронтології Леонарда Девіса Юньона Чоя зіставила аналізи крові понад 3600 учасників з інформацією про температуру в регіонах їхнього проживання. З’ясувалося, що особи, котрі жили в місцевостях із значною кількістю спекотних днів, мали вищий епігенетичний вік — показник, який відображає клітинний знос. У певних випадках «випередження» становило до 14 місяців.
Епігенетичний вік визначається за хімічними мітками на ДНК, які змінюються під впливом стресу, забруднення або тепла. Якщо ці зміни накопичуються, організм може старіти швидше, а ризики хронічних недуг — збільшуватися.
Науковці пояснюють: з віком тіло гірше розсіює тепло, функціонування серця та нирок у спеку ускладнюється, а терморегуляція стає менш дієвою. Саме тому люди похилого віку частіше опиняються в зоні ризику теплового удару та знесилення.
Щоб оцінити вплив клімату, дослідники проаналізували кількість днів, коли індекс тепла перевищував загрозливі рівні. Навіть після врахування соціальних факторів — освіти, прибутків або звичок — залежність між більшою кількістю спекотних днів і більш швидким старінням залишалася.
Чой відзначає, що повторний вплив високих температур може надовго «перемикати» клітини в режим стресу, а зміни в метилюванні ДНК — тривати після охолодження. Незважаючи на це, дослідження не встановлює прямого причинно-наслідкового зв’язку, оскільки люди мали різні умови в приміщеннях і на роботі.
Науковці підкреслюють: прискорене біологічне старіння пов’язують із ранніми проявами хронічних хвороб, а епігенетичні маркери можуть виступати раннім попередженням.
Експерти нагадують, що міські райони, особливо густо забудовані, акумулюють більше тепла — так званий ефект «теплових островів». Доступ до тіні, кондиціювання або охолоджених приміщень стає надзвичайно важливим для літніх людей у періоди тривалої спеки.
Автори роботи передбачають: подальші дослідження допоможуть з’ясувати, чи можуть інвестиції в адаптацію до високих температур насправді сповільнювати біологічне старіння або лише пом’якшувати його прояви.
Нагадаємо, ми звикли вважати, що фізичний занепад починається ближче до 50-60 років. Однак масштабне шведське дослідження, яке тривало майже пів століття, спростовує цей стереотип.