Вчені спростували давній міф про наявність п’яти почуттів.
Дівчина / © Credits
Значна частина людей з раннього віку впевнені, що людина має лише п’ять основних відчуттів: зір, дотик, слух, смак і нюх. Цю ідею сформулював ще давньогрецький мислитель Аристотель. Однак новітні наукові вивчення демонструють, що дійсна картина нашого сприйняття світу набагато різноманітніша та ширша.
Про це інформує Science Alert.
Експерти підкреслюють, що майже кожне наше переживання є багатосенсорним. Ми не застосовуємо свої відчуття окремо; вони працюють одночасно, формуючи цілісне уявлення про довкілля.
Наприклад, те, що ми відчуваємо через дотик, прямо впливає на те, що ми бачимо, а зорова інформація змінює слухове сприйняття. Дослідження свідчать, що аромат шампуню може змінювати тактильне відчуття структури волосся, роблячи його більш шовковистим на дотик, якщо засіб має аромат троянд.
«Мої колеги-нейробіологи вважають, що фактично існує від 22 до 33 органів чуття. До них входить, наприклад, пропріоцепція, яка дає нам змогу визначати позицію кінцівок у просторі, не спостерігаючи за ними», — стверджує професор Чарльз Спенс із Кроссмодальної лабораторії в Оксфорді.
Окрім пропріоцепції, науковці виокремлюють відчуття рівноваги, що ґрунтується на функціонуванні вестибулярної системи, зору та пропріоцепції. Ще одним важливим органом чуття є інтероцепція — здатність відчувати внутрішні зміни в організмі, такі як ритм серцебиття або відчуття голоду.
Окремо виділяють відчуття приналежності свого тіла. У хворих, які перенесли інсульт, це відчуття може бути порушене: вони можуть відчувати свою руку, але водночас вважати, що вона належить іншій особі.
Деякі загальноприйняті органи чуття насправді являють собою складну сукупність різних систем. Наприклад, те, що ми звикли називати «дотиком», містить відчуття болю, температури, свербежу та механічного тиску.
Сприйняття їжі також є багатогранним процесом. Коли ми пробуємо страву, наш мозок обробляє дані від дотику (текстури), нюху та смакових рецепторів.
«На язиці немає рецепторів, які відповідають за відчуття смаку малини або полуниці. Фруктові смаки не є математичною комбінацією солодкого, кислого та гіркого. Ми відчуваємо їх завдяки спільній роботі язика та носа під час пережовування», — зауважують дослідники Центру вивчення органів чуття Лондонського університету.
Сенсорні системи тісно поєднані з навколишнім середовищем. Зокрема, візуальне сприйняття салону літака під час набирання висоти регулюється вестибулярним апаратом. Крім того, зовнішній шум може змінювати смакові відчуття.
Дослідники встановили, що постійний фоновий шум літака знижує відчуття солоного, солодкого та кислого смаків. При цьому він ніяк не впливає на «п’ятий смак» — умамі, на який багаті томати. Саме тому томатний сік під час польотів здається пасажирам більш інтенсивним і апетитним.
Науковці закликають бути більш уважними до свого тіла та навколишнього світу, оскільки щомиті наша нервова система опрацьовує величезний обсяг інформації від десятків різних органів чуття, формуючи нашу дійсність.
Нагадаємо, ми звикли вважати, що фізичний занепад починається ближче до 50-60 років. Однак масштабне шведське дослідження, що тривало майже пів століття, спростовує цей міф.