Несподівана уважність музейної працівниці обернула незвичайний вилов на наукове відкриття. Таким чином, стало відомо, що “вимерлий” тип фактично існує і в наші дні.
Таксидермічна латимерія Кортні-Латімера на виставці. Фото: Туризм Південної Африки з Південної Африки — Музей Східного Лондона, Східний Лондон, Східний Кейп, Південна Африка/CC BY 2.0
У 1938 році кураторка Музею Східного Лондона в ПАР, Марджорі Кортні-Латімер, випадково зробила знахідку, яку пізніше назвуть одним із найбільш значущих відкриттів у ХХ сторіччі. Під час огляду дивного улову, про який їй повідомив капітан риболовецького судна, вона побачила рибу, яка не була схожа на жоден відомий вид.
Про це передало видання IFLScience.
Кортні-Латімер зуміла розпізнати в незвичайній рибі з рибальського вилову вид, який вважався зниклим понад 66 мільйонів років.
Працюючи в Музеї Східного Лондона, музейна кураторка роками просила рибалок повідомляти про будь-які незвичні знахідки. 22 грудня 1938 року такий виклик надійшов від капітана корабля «Неріне». Вона миттєво виїхала до порту і побачила рибу, вигляд якої не відповідав жодному знайомому їй виду.
За її словами, риба мала світло-лілове забарвлення, вкривалася міцною лускою та мала чотири плавники, подібні до кінцівок, і дивовижний хвіст. Екземпляр був завдовжки близько півтора метра, що навіть здивувало таксиста, який віз її до музею. Незважаючи на це, керівництво установи спочатку не визнало знахідку важливою.
Оскільки зберегти тушу було важко, а морги відмовились її охолоджувати, кураторка вирішила вдатися до таксидермії. Тільки після цього вона змогла отримати відповідь від відомого іхтіолога Джеймса Леонарда Браєрлі Сміта. Побачивши рибу 16 лютого 1939 року, він зрозумів, що перед ним — справжній целакант, представник групи, яка зникла з літопису копалин ще з часів динозаврів.
Виявлений вид назвали Latimeria chalumnae — на честь Кортні-Латімер та річки Чалумна. Через 14 років виявили другого представника, а зараз відомі два живі види целакантів: африканський та індонезійський. За оцінками Міжнародного союзу охорони природи, ці риби знаходяться під надзвичайною загрозою зникнення.
Науковці підкреслюють: саме знання та наполегливість Кортні-Латімер дали змогу зберегти екземпляр і переписати частину історії еволюції. Незважаючи на майже сторіччя досліджень, багато аспектів життя сучасних латимерій досі залишаються таємницею — ці «живі скам’янілості» виявилися значно сучаснішими та складнішими, ніж колись вважали.
Нагадаємо, серед мільйонів маринованих риб у Луїзіані науковці зберігають унікальну кишенькову акулу. Це єдиний відомий науці представник свого типу.