Місто мертвих: масштабне римське поховання в Хорватії, функціонувало пів тисячоліття

В Задарі підтвердили наявність стародавнього поховання, яке безперебійно використовувалося впродовж п’яти віків. Нові розкопки поглиблюють розуміння щодо його розмірів.

Некрополь. Фото: Кафедра археології Задарського університету

Некрополь. Фото: Кафедра археології Задарського університету

В хорватському місті Задар археологи виявляють свіжі підтвердження присутності великого римського цвинтаря, розміщеного під сучасною міською інфраструктурою. Мається на увазі похоронний комплекс, що асоціюється з античним містом Ядер, який діяв з кінця І століття до нашої ери до V століття нашої ери.

Про це сповістило видання Arkeonews.

Останні археологічні дослідження проводились науковцями Задарського університету в місцевості Реля, зокрема на території колишнього Хорватського автомобільного клубу. У ході розкопок виявили нові захоронення — керамічні та скляні посудини, амфори, які застосовувалися як похоронні місткості, а також інші зразки поховального реманенту.

Ці знахідки доповнюють попередні вивчення: у більшому районі Реля вже зафіксовано більше 3000 поховань. Праця під орудою Ігоря Борзича та Івани Ядрич-Кучан засвідчує, що ця ділянка слугувала місцем поховання безперервно близько 500 років. Така тривалість застосування вказує на постійність поховальних звичаїв та робить цвинтар одним з основних довготривалих похоронних комплексів римської Далмації.

Місцезнаходження цвинтаря відповідає нормам римського права та містобудування. В межах міських мурів ховати померлих було не дозволено, тому кладовища створювали за їх межами, переважно вздовж важливих шляхів. Цвинтар в Релі сформувався якраз вздовж одного з головних шляхів до Ядера, що забезпечувало зручний підхід та відповідало релігійним уявленням тієї доби.

Висока густота поховань свідчить, що ця територія була основною площею для поховань у часи інтенсивного розвитку міста. Археологічні дослідження, що тривають більше століття, показують, що поховання розміщені по всьому периметру міста — зокрема на землях, де зараз знаходяться житлові споруди, комерційні підприємства та суспільні інституції.

Значна кількість могил дозволяє вивчати соціальну структуру та культурні риси населення античного Ядера. Відмінності у типах поховань, конструкції могил та супровідних предметах вказують на різний соціальний статус, ступінь добробуту та впливи інших культур.

У похованнях також знаходять вироби, що відтворюють уявлення римлян про загробне життя. З-поміж них — керамічний та скляний інвентар, прикраси, масляні каганці та монети. Лампи символізували світло у потойбіччі, а монети виконували роль ритуальної плати за перехід до підземного світу. Наявність посуду та контейнерів вказує на віру у продовження звичного життя після смерті.

Окремі артефакти також підтверджують активні торговельні відносини Ядера. Деякі знахідки походять з різних областей Середземномор’я, що свідчить про інтеграцію міста в економічні мережі Римської імперії. Як прибережний центр, Задар відігравав важливу роль у поєднанні морських шляхів Адріатики з внутрішніми територіями провінції Далмація.

Археологи вказують, що межі цвинтаря досі остаточно не встановлені. Нові розкопки продовжують розширювати розуміння про його масштаб і структуру. Існує ймовірність, що під сучасною забудовою можуть залишатися ще не досліджені поховальні частини.

«В міру здійснення досліджень цвинтар Реля виокремлюється як один з найважливіших археологічних ресурсів у Хорватії, пропонуючи рідкісний та детальний запис довготривалої людської діяльності в римському міському контексті», — йдеться у статті.

Нагадаємо, під час розкопок у Німеччині археологи виявили таємничий підземний хід всередині доісторичного захоронення, який, як з’ясувалося, створили та навмисно замурували вже у часи Середньовіччя.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *